Законопроект про мову: чим він небезпечний?

Зверніть увагу:

• ВРУ вирішила, що держава має право втрутитися у видавничий бізнес і змусити видавців робити те, що депутати вважають за потрібне. А саме: депутати вважають, що видавці мають ДРУКУВАТИ ДВА ТИРАЖІ – один українською мовою, а другий іншою (російською, угорською, будь-якою іншою);
• При цьому для досягнення цілі законопроекту ефективним і таким, яке підтримує сама видавнича спільнота, є інше рішення. А саме – друк ОДНОГО видання двома мовами, де частка української – не менша за 50% загального обсягу. Саме так сьогодні регулюються квоти на радіо. Чим завинила преса?

Українська Асоціація Медіа Бізнесу вважає проект неприйнятним та таким, що порушує інші норми та правила. Саме тому ми закликаємо усіх видавців РІШУЧЕ ЗАСУДИТИ запропоновані норми законопроекту та єдиним фронтом виступити за підтримку іншого рішення, яке враховує інтереси аудиторії. І дозволяє читачам отримувати частку контенту звичною мовою. При цьому не змушуючи видавців друкувати окремий тираж.

Маємо ще уточнити:

- норми щодо друкованих ЗМІ пропонується ввести в дію через рік після ухвалення законопроекту

- норми щодо мови реклами – через півроку.

Повторюємо, що текст, за який проголосували народні обранці, поки не оприлюднений – чекаємо.

А тепер читаємо уважно текст законопроекту.

1. Друковані засоби масової інформації в Україні видаються державною мовою. Допускається видання друкованих засобів масової інформації у двох чи більше мовних версіях, одна з яких - державною мовою. Всі мовні версії повинні видаватись під однаковою назвою, відповідати одне одному за змістом, обсягом та способом друку, а їх випуски повинні мати однакову нумерацію порядкових номерів і видаватись в один день. 2. Розповсюдження за передплатою друкованих засобів масової інформації, виданих мовами, іншими ніж державна, допускається за умови забезпечення їх засновниками (співзасновниками) можливості передплати в Україні такого самого видання українською мовою.

3. Засновники (співзасновники) друкованих засобів масової інформації зобов’язані виготовляти, публікувати і доставляти обов'язковий примірник документів (номери (випуски) друкованих засобів масової інформації), державною мовою у порядку визначеному Законом.

4. В кожному місці розповсюдження друкованих засобів масової інформації друковані засоби масової інформації українською мовою мають становити не менше 50% назв друкованих засобів масової інформації, що розповсюджуються в цьому місці. У місці розповсюдження одного друкованого засобу масової інформації обов’язково розповсюджується версія цього засобу масової інформації українською мовою.

Мовою реклами в Україні є державна мова.

Порядок використання мов національних меншин в рекламі визначається в Законі України «Про національні меншини в Україні».

Стаття 24. Державна мова в сфері інформації для загального ознайомлення

1. Інформація для загального ознайомлення (в тому числі оголошення, покажчики, вказівники, вивіски, повідомлення, написи та інша текстова, візуальна і звукова інформація) подається державною мовою.

2. Інформація для загального ознайомлення може дублюватися іншими мовами.

3. Вимоги цієї статті не поширюється на інформацію, яка поширюється з використанням мережі Інтернет, за винятком випадків, визначених цим Законом.

Порушення вимог Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» щодо застосування державної мови у сфері освіти, науки, культури, книговидання, електронних інформаційних систем, інформації для загального ознайомлення, публічних заходів, технічної і проектної документації, реклами, охорони здоров’я, юридичних послуг, спорту, телекомунікацій та поштового зв’язку, транспорту – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення вимог Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» щодо застосування державної мови друкованими засобами масової інформації – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від чотирьохсот до п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Невиконання законних вимог мовного інспектора щодо усунення порушень законодавства щодо порядку застосування української мови – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Уповноважений із захисту державної мови ухвалює рішення про здійснення мовного інспектування на підставі скарги особи або з власної ініціативи.

Додати коментар

Ім'я, Прізвище* E-mail Захист від спаму* Текст повідомлення*  

Додати коментар