Комунальна преса: викривлений ринок

За інформацією Державного комітету телебачення і радіомовлення, в Україні видається 555 регіональних і місцевих газет комунальної форми власності, загальний разовий наклад яких складає 2 млн. екземплярів. До 2013 року найбільш грунтовним дослідженням комунальної преси була так звана «Медіа-карта», яка складалася Державним комітетом телебачення і радіомовлення України (2005-2006 роки). Окрім назв газет, медіа-карта містила дані про майно редакцій, форму власності, середній тираж тощо. Водночас, після 2006 року цю роботу було повністю згорнуто та відновлено лише у 2013 році.

Таблиця 1.

Порівняльний аналіз стану розвитку комунальної преси

у 2013-2014 рр.

Сукупний прибуток комунальних видань у 2014 році склав 19,3 млн. гривень, що становить 5,4% від розміру отриманого ними валового доходу. Найбільший сумарний прибуток отримали редакції в Одеській області, де кількість і відсоток прибуткових редакцій є найбільшим в Україні (Табл. 2). Та й середня частка прибутку у валових доходах тут складає 10%, що вдвічі перевищує середній показник по Україні.

Збиток від редакційної діяльності у 2014 році показала тільки Рівненська область, та й то невеликий (-57,5 тис. грн.). Водночас, навіть у цій області діє 13 прибуткових газет, що становить майже 70% від загалу.

Таблиця 2.

Показники діяльності прибуткових комунальних видань у розрізі по областям

Співвідношення між кількістю збиткових і прибуткових комунальних видань в різних регіонах є різним. Причин цього багато: це як особливості взаємовідносин менеджерів/редакторів видань з органами влади (що істотно впливає на рівень бюджетних дотацій), так і суто «бізнесові» речі, такі як редакційна політика та маркетингова діяльність редакцій, демографічні особливості території, легкість/складність логістики газет, тощо.

У 2014 році редакції комунальних газет отримали дотації на суму 73,9 млн. гривень, що становить 20,7% від загальної суми доходів. Близько п’ятої частини з загальної кількості видань (22,9%) працювали без дотацій з місцевих бюджетів. У ряді випадків розмір дотації не перевищував 10-15 тис гривень, що також можна вважати як ознаку здатності редакцій працювати без дотацій. Але в той же час існують приклади, коли бюджетні дотації складають декілька сотень тисяч гривень.

Умовно за розмірами дотацій редакціям комунальних друкованих видань всі області можна поділити на чотири групи.

До І групи належать Сумська та Житомирська області, в яких на згадані цілі виділяється менше 1 млн. гривень.

До ІІ групи можна віднести області, в яких рівень дотацій становить від 1 до 2 млн. гривень на рік (Миколаївська, Хмельницька, Луганська, Полтавська, Донецька, Рівненська, Запорізька, Херсонська, Кіровоградська, Закарпатська області).

До ІІІ групи - області, в яких бюджетні дотації складають від 2 до 5 млн. гривень (Тернопільська, Харківська, Чернігівська, Черкаська, Волинська, Чернівецька, Київська, Івано-Франківська області).

До ІV групи - області, в яких на дотації виділяється від 5 до 10 млн. гривень (Дніпропетровська, Львівська, Вінницька, Одеська, м.Київ).

Саме у І групі відсоток бездотаційних редакцій є найвищим (Табл. 3 та Мал.1), так само як і рівень прибутковості видань. А от у Львівській, Волинській, Закарпатській, Тернопільській областях взагалі відсутні видання, які діють без дотацій. До речі, цікаве спостереження: у західних областях рівень дотацій є вищим, ніж на решті території України (Табл. 3).

Таблиця 3.

Аналіз деяких показників діяльності комунальних друкованих засобів масової інформації у розрізі по областям

Мал. 1. Кількість прибуткових комунальних видань у розрізі по областям та відсоток прибуткових видань від загальної кількості.

Вивчення економічної діяльності комунальних видань дає окремий великий шар інформації для аналізу. Перший показник – той, що у звичному для ринку дослідженні аудиторії називають «аудиторією одного номеру», тобто середня кількість людей, яка читає чи хоча б переглядає один екземпляр видання. У випадку з аналізом статистичних показників, доступних по комунальним виданням, доцільно використати запропоноване поняття «насиченість» тиражу. Це співвідношення кількості населення території, до розповсюджується видання, до середнього разового тиражу. Відповідно, це дозволяє оцінити, скільки осіб теоретично читають один примірник. (Теортетично – тому, що дані при тираж узяті із задекларованого кожним виданням показника).

Мал. 2. Показник «насиченості» тиражів комунальних газет у розрізі по областям.

Сукупні доходи від реалізації тиражів становлять 40,6% від загальних доходів, або 144 млн. 688 тис. гривень (Мал. 3). Для порівняння, дотації з бюджету є вдвічі меншими – 20,7 % від загалу.

Мал. 3. Співвідношення валових доходів редакцій та доходів від реалізації тиражів (тис. гривень).

Аналіз інформації про доходи від реалізації тиражів дає підстави зробити висновок стосовно того, для кого і для чого функціонує те чи інше друковане видання. Наприклад, у львівської газети «Ратуша» задекларований тираж складає 3 тис. примірників, а доходи від реалізації тиражів – 22 тис. грн. на рік (Мал. 4).

Мал. 4. Діаграма сукупних доходів редакцій комунальних видань за 2014 рік у Львівській області (тис. гривень).

Для порівняння – аналіз структури доходів редакцій комунальних видань у Сумській області (Мал. 5). Нескладно побачити різницю: у Сумській області домінуючими факторами формування доходної частини є доходи від реалізації тиражів та реклами.

Мал. 5. Діаграма сукупних доходів редакцій комунальних видань за 2014 рік у Сумській області (тис. гривень).

Структура доходів редакцій комунальних видань в розрізі по областям виглядає наступним чином (Мал.6). При цьому варто зазначити, що робота з рекламодавцями є принципово новою для більшості редакцій. Зокрема, це підтверджують попередні результати аналізу опитування редакторів комунальних видань, виконані УАВПП (Мал.7 та Мал.8).

Мал. 6. Співвідношення доходів редакцій від реалізації тиражів, від рекламної діяльності та дотацій з місцевих бюджетів у розрізі по областям.

Мал.7

Мал.8

На завершення зазначимо, що 130-150 комунальних видань, які сьогодні працюють або зовсім без дотацій або з дотаціями на рівні 10-15 тис.грн. на рік – це доволі ефективні на своїх територіях газети, які цінують та ретельно працюють зі своїми читачами та рекламодавцями. УАВПП збирає та активно поширює досвід цих видань – стимулюючи інших швидше рухатись, і привертаючи увагу, в тому числі рекламодавців, до ефективно працюючих видань, які мають постійну та думаючу аудиторію, потенційно привабливу для рекламодавців.

Цей матеріал створений на основі результатів дослідження, яке спирається на дані, подані відповідними структурними підрозділами обласних державних адміністрацій та узагальнених спеціалістом Національною спілкою журналістів України (НСЖУ). В тому числі, використані дані публікації «Реформування комунальних ЗМІ: про ситуацію – мовою цифр», автори О. Бухтатий та В. Горобець. – Журналіст України № 11 за 2014 рік.

Додати коментар

Ім'я, Прізвище* E-mail Захист від спаму* Текст повідомлення*  

Додати коментар