Як зареєструвати друковане видання

В Україні існує дозвільний порядок реєстрації друкованих засобів масової інформації, тобто щоб почати випуск видання його необхідно зареєструвати в органах Міністерства юстиції України. Хоч такий порядок і викликає критику деяких іноземних спеціалістів у тому плані, що від органу влади залежить чи виходитиме видання, чи ні, але поки що такими є вимоги законодавства України. Сама процедура реєстрації не є особливо складною, але іноді до нас все ж звертаються за роз’ясненнями з цього приводу. Крім того, відповідні підзаконні акти зазнають змін чи не щороку.

Для регулювання відносин між кількома співзасновниками друкованого ЗМІ щодо його заснування й подальшого випуску укладається установчий договір, яким визначається розподіл обов'язків щодо виробничого, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності  видання. Якщо одним із співзасновників є фізична особа,  такий договір має бути нотаріально засвідчений. Реєструвальний орган має право витребувати від засновників установчий договір.

Державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації загальнодержавної,   регіональної (на дві та більше областей) та/або зарубіжної сфери розповсюдження здійснює безпосередньо Міністерство юстиції України, а видань місцевої сфери розповсюдження -  управління юстиції в АРК, областях, у Києві та Севастополі. Для державної реєстрації друкованих ЗМІ, додатків до них подається заява державною мовою окремо на кожне видання. Заява повинна бути віддрукованою на аркуші формату А4 за підписом засновника (співзасновників), засновники - юридичні особи мають скріпити заяву печаткою. У заяві про державну реєстрацію друкованого видання мають бути вказані:

                 1) повна назва юридичної особи - засновника (співзасновника) та/або паспортні дані фізичної особи – засновника (співзасновника);

                 2) вид видання (газета, журнал, бюлетень тощо);

          3) статус видання (вітчизняне – засноване виключно резидентами України, спільне – засноване резидентами України за участю іноземців та/або іноземних юридичних осіб);

                 4) назва видання (мовою, якою виходитиме);

                 5) мова/мови видання (одномовне, кількома мовами паралельними випусками,  змішаними  мовами - декількома мовами в одному випуску);

        6) сфера розповсюдження (місцева; регіональна - дві та більше областей, міста Київ або Севастополь і область, Автономна Республіка Крим і область; загальнодержавна - у межах України; зарубіжна - за межами України);

                7) категорія читачів (усе населення, дорослі, молодь, діти, інваліди тощо);

               8) програмні цілі (основні принципи) або тематична спрямованість (стисла характеристика: розвиток освіти, розвиток дозвілля, інформування населення з певних питань і т.п.);

                9) передбачувана періодичність випуску;

               10) обсяг (в умовних друкарських аркушах);

               11) формат видання;

               12) юридична адреса засновника (співзасновників), його (їх) банківські реквізити (для фізичних осіб - за наявності);

               13) місцезнаходження редакції;

     14) вид видання за цільовим призначенням (загальнополітичне, з питань економіки і бізнесу, наукове, науково-популярне, навчальне, довідкове, літературно-художнє, спортивне, юридичне, еротичне, для дозвілля, релігійне, уфологічне, екологічне, туристичне, рекламне, для дітей тощо).

Реєструвальний орган має право зажадати також подання документів, якими  підтверджується цивільна праводієздатність засновника або співзасновників (дуже імовірно, що реєструвальний орган таки витребує ці документи, тому їх варто готувати й надсилати разом із заявою). Для фізичних осіб засновників (співзасновників) - копію  паспорта (перші дві сторінки та сторінки, що містять інформацію про  реєстрацію місця проживання). Від  юридичної особи:

     а) копії свідоцтва  про державну реєстрацію юридичної особи, статуту (положення), установчого договору, засвідчені нотаріально;

     б) протокол  або  витяг  з протоколу рішення загальних зборів - у разі заснування друкованого ЗМІ трудовим колективом;

     в) установчий договір між співзасновниками (має бути засвідчений нотаріально, якщо одна зі сторін договору - фізична особа);

     г) довіреність, доручення  (якщо заяву та/або установчий договір підписує особа, якій таке право не надано правовстановлювальними документами).

Орган реєстрації не має права вимагати ще якісь документи, крім заяви та документів на підтвердження праводієздатності.

Також реєстратори просять вказувати у заяві, що засновники зобов’язуються  повідомляти реєструвальний орган про зміну юридичної адреси, банківських реквізитів, адреси редакції, виду, програмних цілей або тематичної спрямованості, періодичності випуску, обсягу та формату видання, статусу видання, виду видання за цільовим призначенням, а також зобов’язуються носити відповідні зміни до правоустановчих документів (хоча в ч. 4 ст. 12 Закону про пресу згадується обов’язок повідомляти лише про зміну виду видання, юридичної адреси  засновника (співзасновника), та   місцезнаходження редакції).

Заява має бути розглянута в місячний строк. За результатами розгляду заяви може бути прийнято рішення про:

1) державну реєстрацію видання;

2) відмову в державній реєстрації (якщо вже існує видання з такою ж назвою, яке виходить тією ж мовою; якщо не пройшло року з моменту ліквідації друкованого ЗМІ; якщо в назві видання вживаються лайливі й брутальні слова, програмні цілі або тематична спрямованість друкованого ЗМІ йдуть в розріз із етично-моральними нормами, спрямовані на пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання расової, національної, релігійної ворожнечі, розповсюдження порнографії тощо);

3) зупинення строку розгляду заяви про реєстрацію (до трьох місяців);

4) про визнання недійсним свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ. (на підставі письмового повідомлення засновника (співзасновників), погодженого з редакцією, або рішення суду).

Після прийняття рішення про реєстрацію друкованого видання орган реєстрації надсилає письмове повідомлення про це та вказівку щодо сплати реєстраційного збору, яку треба здійснити протягом місяця. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів від 17 листопада 1997 р. № 1287 «Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів» розмір таких зборів є наступними:

для друкованих ЗМІ із загальнодержавною, регіональною та/або зарубіжною сферою розповсюдження - 50 неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян (850 грн., 1 неоподатковуваний  мінімум доходів громадян – 17 грн.);

для друкованого видання з місцевою сферою розповсюдження в межах АРК, однієї області, обласного центру або двох і більше сільських районів - 24 неоподатковувані  мінімуми (408 грн.);

для друкованого ЗМІ з місцевою сферою розповсюдження в межах одного міста, району, окремих населених пунктів, а також підприємств, установ,  організацій - 14 неоподатковуваних мінімумів (238 грн.);

для еротичного видання - 100 неоподатковуваних мінімумів (1700 грн.);

для дайджесту – 60 неоподатковуваних мінімумів (1020 грн.).

Друковані засоби масової інформації, засновані з благодійною метою і призначені для
безплатного розповсюдження реєстраційний збір не сплачують, а видання для дітей,  інвалідів та зареєстровані за кордоном видання, що видаються та розповсюджуються в Україні, сплачують збір у половинному розмірі.

 Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації видається після сплати реєстраційного збору та є безстроковим. Розпочати випуск ЗМІ можна протягом одного року з дня одержання свідоцтва.

  У випадку заміни засновника або співзасновника (оформляється договором, який подається реєструвальному органові), назви видання або найменування засновника чи співзасновника, мови, сфери розповсюдження видання воно підлягає перереєстрації. За перереєстрацію збір сплачується в половинному розмірі. В заяві про перереєстрацію вказується практично та ж сама інформація, що і в заяві про реєстрацію, тільки з відображення тих змін, які спричинили перереєстрацію, в усьому іншому заява про перереєстрацію має містити елементи й реквізити, аналогічні таким у заяві про реєстрацію видання. До заяви про перереєстрацію додаються документи на підтвердження праводієздатності (див. вище) та копія свідоцтва, яке наявне у засновників на той момент. 

Практично будь-яке рішення реєструвального органу, в тому числі щодо відмови в реєстрації, її скасування, затягування розгляду документів понад встановлені строки, може бути оскаржено до адміністративного суду.

 На запити фізичних та юридичних осіб Міністерство юстиції має право надавати  відомості щодо зареєстрованих друкованих ЗМІ.

 Необхідно також нагадати, що порядок реєстрації (перереєстрації) друкованих засобів масової інформації може змінитися у разі внесення змін до відповідних норм Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» від 16 листопада 1992 року (в редакції від 11 травня 2004 р.), а також до низки підзаконних актів: Постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. № 1287 «Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів» (в редакції від 30 листопада 2005 р.), Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації у редакції від 23 квітня 2007 (затверджене наказом Міністерства юстиції України від 21 лютого 2006 р. № 12/5). Тому перед початком процедури реєстрації необхідно з’ясувати, чи не внесено зміни до вказаних законодавчих актів (тобто чи співпадає остання редакція документа із вказаною вище).

Роман Головенко, Інститут масової інформації

Додати коментар

Ім'я, Прізвище* E-mail Захист від спаму* Текст повідомлення*  

Додати коментар