РЕГІОНАЛЬНІ ДРУКОВАНІ ЗМІ В УКРАЇНІ: СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

ЗАКОН І ГРОМАДЯНИН. А МІЖ НИМИ K “РАЙОНКА”

Усі громадяни України, юридичні особи і державні органи відповідно до статті 9 Закону України "Про інформацію" мають право на оперативне одержання через друковані засоби масової інформації публічнопоширюваної інформації про діяльність державних органів і організацій,об'єднань громадян та їх посадових осіб, а також інших відомостей,необхідних для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів,здійснення завдань і функцій. Зазначене право на одержання масової

інформації через друковані засоби масової інформації гарантуєтьсястаттею 34 Закону України "Про друковані засоби масової інформації(пресу) в Україні" від 16.11.92 р. (далі   Закон про пресу).Загальновідомим є той факт, що громадяни України, які проживаютьу сільській місцевості, отримують інформацію переважно з регіональнихдрукованих ЗМІ. Значну частину таких регіональних ЗМІ становлять відоміусім "районки". Саме про будні сучасних районних газет і перспективи їхіснування у недалекому майбутньому поговоримо у даній статті.

ПРО ЗАСНОВНИКІВ РАЙОННИХ ГАЗЕТ

Як правило, склад засновників більшості районних газет є стандартним:трудовий колектив, орган місцевого самоврядування (місцева рада), органдержавної виконавчої влади на відповідній території (районна державнаадміністрація).Відносини між співзасновниками друкованого засобу масової інформації, атакож співзасновниками підприємцями щодо його заснування та діяльностівідповідно до Закону про пресу визначаються установчим договором, який

ЗАКОН І ГРОМАДЯНИН. А МІЖ НИМИ K “РАЙОНКА”

Усі громадяни України, юридичні особи і державні органи відповіднодо статті 9 Закону України "Про інформацію" мають право на оперативнеодержання через друковані засоби масової інформації публічнопоширюваної інформації про діяльність державних органів і організацій,об'єднань громадян та їх посадових осіб, а також інших відомостей,необхідних для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів,здійснення завдань і функцій. Зазначене право на одержання масовоїінформації через друковані засоби масової інформації гарантуєтьсястаттею 34 Закону України "Про друковані засоби масової інформації(пресу) в Україні" від 16.11.92 р. (далі   Закон про пресу).Загальновідомим є той факт, що громадяни України, які проживаютьу сільській місцевості, отримують інформацію переважно з регіональнихбудні сучасних районних газет і перспективи їхіснування у недалекому майбутньому поговоримо у даній статті.укладається між ними. Установчим договором передбачається розподіл між співзасновниками обов'язків щодо виробничого,фінансового та матеріально технічного забезпеченнядіяльності створюваного ними друкованого засобумасової інформації. Коментар. На сьогодні установчі документи більшостірегіональних ЗМІ не передбачають чіткого розподілу міжСудові спори "районок" із співзасновниками щодо належногофінансування у відповідності до установчихдоговорів є безперспективними і навітьбезнадійними співзасновниками обов'язків щодо фінансового (нині  найголовнішого) забезпечення друкованого ЗМІ. Якщопитання забезпечення приміщеннями (частіше за всеорендованими) та основними засобами поки щовирішуються так, як вони вирішувались до здобуттяУкраїною незалежності, то проблеми фінансування (якправило, дотування) регіональних друкованихЗМІзасновниками (місцевою радою та районною державноюадміністрацією) з кожним роком стають усе більшактуальними."Районки" фінансуються за залишковим принципом, івиконання співзасновниками своїх зобов'язань щодофінансового забезпечення друкованого ЗМІ прямопропорційне "активності" редакції (читай   редакторів"районок"). І хоча Закон про пресу встановлює: "Спори, щовиникають міжспівзасновникамидрукованого засобумасової інформації при укладанні, виконанні тарозірванні установчого договору, вирішуються в порядку,встановленому чинним законодавством України", однаксудові спори "районок" із співзасновниками щодоналежного фінансування у відповідності до установчихдоговорів є безперспективними і навіть безнадійними.

ВИСВІТЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ТА ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ "РАЙОНКАМИ"

Закон України "Про порядок висвітлення діяльностіорганів державної влади та органів місцевогосамоврядування в Україні засобами масової інформації"(далі   Закон про порядок висвітлення), окрім власнепорядку всебічного і об'єктивного висвітлення діяльностіорганів державної влади та органів місцевогосамоврядування засобами масової інформації, визначаєтакож порядок захисту їх від монопольного впливуорганів тієї чи іншої гілки державної влади або органівмісцевого самоврядування.Стаття 2 цього Закону  визначає, що ЗМІ мають право

висвітлювати всі аспекти діяльності органів державноївлади та органів місцевого самоврядування. Останнізобов'язані надавати засобам масової інформації повнуінформацію про свою діяльність через своївідповідні інформаційні служби, забезпечувати журналістам вільнийдоступ до неї, крім випадків, передбачених ЗакономУкраїни "Про державну таємницю", не чинити на нихбудь якого тиску і не втручатися в їх виробничий процес.ЗМІ можуть проводити власне дослідження і аналіздіяльності органів державної влади та  місцевогосамоврядування, їх посадових осіб, давати їй оцінку, коментувати.

Норми, виписані у Законі про порядоквисвітлення, є прогресивними і демократичними. Однак,зважаючи на той факт, що місцеві органи державноївлади та  місцевого самоврядування є засновниками"районок", їх відповідні "засновницькі" (до речі, монопольні) повноваження нерідко можуть переходитимежі невтручання у виробничий процес регіональних ЗМІ.Наприклад, дії засновників щодо зміни приміщення, у якому знаходиться редакція, які вчиняються відповідно доЗакону про пресу, установчого договору та статуту редакції, можна трактувати як тиск на пресу і втручання у виробничий процес ЗМІ у контексті Закону про порядоквисвітлення.Стаття 5 цього Закону визначає, що порядокфінансування ЗМІ по висвітленню діяльності органівдержавної влади та  місцевого самоврядування,засновниками чи співзасновниками яких є ці органи,визначається в договорах між органами державної влади,місцевого самоврядування і редакціями засобів масовоїінформації, а також у статутах редакцій цих ЗМІ.  В межах коштів, передбачених у державному абомісцевих бюджетах на висвітлення їх діяльності,  ці органиформують замовлення засобам масової інформації на: створення спеціальних звітів і репортажів про важливіподії, що відбуваються в державі, про діяльність органівдержавної влади та місцевого самоврядування;  створення та поширення інформації, авторських матеріалів про діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування роз'яснювального характеру тощо. Видатки на фінансування висвітлення передбачаються у місцевих бюджетах окремо. При цьому органи"Районки" мають фінансуватися як мінімумпо двох статтях: одна  дотації засновників, друга   оплата послуг за висвітленнядіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування відповідно до укладених договорівдержавної влади та місцевого самоврядування у своїхкошторисах зобов'язані передбачати витрати нависвітлення своєї діяльності засобами масової інформації.Крім того, стаття 21 Закону визначає, що діяльність місцевих органів висвітлюється в друкованих засобах масової інформації регіональної та місцевої сферирозповсюдження на умовах, визначених у договорах між цими органами і редакціями. Коментар. Якщо дотримуватись згаданих норм, які закріплені у чинному законодавстві України, то "районки"мають фінансуватися як мінімум по двох статтях: одна  дотації засновників, друга   оплата послуг за висвітлення діяльності органів державної влади та  місцевого само врядування відповідно доукладених договорів. Однак, як показує досвід діяльності регіональних ЗМІ, не завжди зазначені статті доходів "районок" наповнюються належним чином і не забезпечують їх редакційно видавничудіяльність.

ПРИВАТИЗАЦІЯ, "УСУСПІЛЬНЕННЯ" ЧИ "БЮЛЕТЕНІЗАЦІЯ" "РАЙОНОК":  КУДИ РУХАТИСЬ?

На сьогодні щодо подальшої долі регіональнихдрукованих ЗМІ точиться гостра дискусія. Міністерство юстиції України навіть презентувало розроблений ним проект Закону "Про особливості реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ". Цілком імовірно, що даний документ був розроблений на виконання резолюції Ради Європи №1466 (2005) від 05жовтня 2005 року, де пропонується Україні розпочати роздержавлення друкованих ЗМІ, заснованих органами державної влади та місцевого самоврядування. Якщо проаналізувати увесь спектр пропозицій як державних високо посадовців, так і фахівців медіа сфери,а також представників Національної спілки журналістів України стосовно подальшої долі регіональних ЗМІ, то можна виділити наступні напрями їх "еволюції": приватизація на загальних підставах, усуспільнення або приватизація з особливими умовами (безкоштовно для трудових колективів ЗМІ), перетворення ЗМІ в офіційні видання, припинення випуску ЗМІ. За загальними приватизаційними процедурами ЗМІроздержавлюватимуться шляхом реалізації їх активів на ринку. При цьому, як здається, усі потенційні покупціматимуть рівні права на придбання активів. Одним ізпроблемних питань при даній стратегії розвиткурегіональних ЗМІ може бути об'єктивна оцінка активів приватизованої "районки". Адже оцінювати варто не лишематеріальні ресурси, а й нематеріальні(результати інтелектуальної, творчої діяльності тощо). Другий варіант "еволюції" регіональних ЗМІ пов'язаний з усуспільненням або приватизацією з особливими умовами. При цьому передбачається безкоштовна приватизація для трудових колективів ЗМІ. До речі згадуваний проект, підготовлений Мін'юстом, у ст.4 передбачає саме особливі умови приватизації майна  

Важко говорити про однозначні позитивнірезультати еволюції статусу регіональних ЗМІ за тими напрямками, які сьогодні є на слуху безкоштовно для трудових колективів ЗМІ. Однак не зрозуміло, які ж будуть умови подібної безкоштовної приватизації, які обсяги майна, що приватизується,"перепадатиме" на одного працівника редакції. І чивраховуватиметься при цьому стаж роботи працівників ЗМІ?

У результаті реалізації даного сценарію розвитку регіональних ЗМІ проблематичним для "районок" буде подальше "вільне плавання", особливо зважаючи на нинішні ціни на папір, поліграфічні та поштові послуги тощо.Третій варіант розвитку   перетворення ЗМІ в офіційні видання. У даному випадку "районки" фактично стануть структурними підрозділами органів державної влади та органів місцевого самоврядування і будуть видавати бюлетені зазначених органів. Одним із основних недоліків такого сценарію буде обмеження доступу громадян до інформації про діяльність  органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Адже навряд чи у бюлетенях розміщуватимуться аналітичні матеріали, коментарі,листи читачів тощо. У таких бюлетенях в основному публікуватимуться нормативні документи місцевих органів влади та виступи їх представників. Про позитивні наслідки четвертого варіанту "еволюції"регіональних ЗМІ говорити не доводиться. Єдине питання, яке виникає при такому варіанті розвитку подій:як розподілятимуться активи "районки" (у тому числі зароблені власною підприємницькою діяльністю трудового колективу газет) під час ліквідації друкованого ЗМІ?Як бачимо, важко говорити про однозначні позитивні результати еволюції статусу регіональних ЗМІ за тими напрямками, які сьогодні є на слуху. Зрозуміло, що держава намагається створити умови для свободи слова в регіонах України, для ефективного і не упередженого контролю з боку ЗМІ за діями місцевої органів влади. Однак механізми вирішення зазначеного завдання потребують подальшого обговорення. Важливо враховувати усі можливі варіанти розвитку подій, при цьому діяти необхідно вже сьогодні. Саме наступний варіант розвитку "районок" поєднує невідкладні дії ізпрогнозованим поступовим набуттям регіональними ЗМІ незалежності від місцевих органів влади.

 "СВІЖА КРОВ"

Зважаючи на той факт, що у нашій державі, як Головні завдання для "районок" на сьогодні  позбавитися надто сильної "моральної"підтримки місцевих органів влади при слабкому фінансовому забезпеченні в замін на можливість об'єктивно висвітлювати діяльність останніх, у тому числі критикувати правило, законопроекти перетворюються у закони не надто швидко (а особливо, коли не здійснюється їх лобіювання ), а механізми, виписані в них, реалізуються також не "стахановськими темпами", до аналізованих вище напрямів "еволюції" регіональних друкованих ЗМІ можна віднести наступний досить новий і перспективний,а головне   оперативний засіб покращення їх діяльності.

Назвемо його "оптимізація структури та управління ЗМІ". Головні завдання для "районок" на сьогодні  позбавитися надто сильної "моральної" підтримки місцевих органів влади при слабкому фінансовому забезпеченні взамін на можливість об'єктивно висвітлювати діяльність останніх, у тому числі критикувати, (що, цілком логічно, підвищить тиражі газет ), при цьому відшукати нові джерела фінансування.Для досягнення такої мети варто звернутися до статті 8Закону про пресу, яка передбачає, що право на заснування друкованого ЗМІ належить: громадянам України, громадянам інших держав таособам без громадянства, не обмеженим у цивільній правоздатності та цивільній дієздатності; юридичним особам України та інших держав; трудовим колективам підприємств, установ і організацій на підставі відповідного рішення загальних зборів (конференції).

Скажете, чому саме до даної статті? Відповідаємо:введення у склад засновників друкованого ЗМІ нових співзасновників, до того ж із фінансовими ресурсами,буде одним із засобів подолання монополії місцевих органів влади, з однієї сторони, і фінансово підтримає"районки"   з іншої. Введення у склад засновників друкованого ЗМІ нових співзасновників, до того ж із фінансовими ресурсами, буде одним із засобів подолання монополії місцевих органів влади, з однієї сторони, і фінансово підтримає "районки"   з іншої При цьому слід мати на увазі антимонопольні норми чинного законодавства України. Так, стаття 10 Закону про пресу встановлює, що монополізація загальнодержавних і регіональних громадсько-політичних друкованих ЗМІ в Україні не допускається. Фізична або юридична особа не може бути засновником (співзасновником) чи контролювати більше 5 відсотків таких видань. Під контролем розуміється можливість такої особи здійснювати матеріальними чи фінансовими засобами вплив на діяльність друкованого засобу масової інформації. Звичайно, при введенні нового співзасновника(співзасновників) доведеться здійснити перереєстрацію друкованого засобу масової інформації, якщо ж співзасновником буде фізична особа, то доведеться ще й нотаріально засвідчити установчий договір. Реформування регіональних ЗМІ через "оптимізацію структури та управління" допоможе диверсифікувати фінансові надходження "районок", при цьому послабивши "опіку" місцевих органів влади. Це дасть можливість журналістам регіональних ЗМІ працювати по новому, служити людям, а не владі, а влада отримала б ефективного громадського контролера. При такому підході саме практика реформування  регіональних ЗМІ буде підставою для удосконалення відповідного законодавства, а не навпаки, як це часто відбувається у нашій державі   спочатку розробляється законодавство, а потім розробляються схеми його застосування.

Анатолій МАРУЩАК,

кандидат юридичних наук.

Журналіст України № 7 2006 р.

Cкачати в форматі PDF "РЕГІОНАЛЬНІ ДРУКОВАНІ ЗМІ В УКРАЇНІ: СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ" [ 36 KB ]

Додати коментар

Ім'я, Прізвище* E-mail Захист від спаму* Текст повідомлення*  

Додати коментар