Думки видавців-членів УАВПП: обговорення проекту змін до Закону "Про рекламу"

Видавництво вважає, що зазначений законопроект спрямований не на досягнення суспільно корисних цілей та популяризацію загальнолюдських цінностей, що є основною ознакою соціальної реклами відповідно до ст. 1 Закону України «Про рекламу», а спрямований на безоплатне корисливе використання суб’єктів  господарської діяльності (недержавних засобів масової інформації). Так, як відомо видавцям та власникам телерадіокомпаній, під виглядом нібито соціальної реклами розповсюджуються бренди політичних партій, просуваються неякісні рекламні продукти «своїх» виробників реклами.

Зважаючи на те, що низка видань має спеціалізований, фаховий характер, запропонований законопроект створить інструмент за допомогою якого певні державні структури будуть мати змогу впливу на незалежні ЗМІ. Оскільки спеціалізовані ЗМІ мають чітко визначену аудиторію споживачів, то примусове розміщення неякісно виготовленої нібито соціальної реклами призведе до знищення ділової репутації видання серед його цільової аудиторії, що, у свою чергу, може призвести до банкрутства ЗМІ.

Таким чином, окрім введення завуальованого додаткового податку на рекламу (примусове вилучення з комерційного обороту 4 відсотків друкованої площі, відведених для реклами) законопроектом впроваджується механізм знищення незалежних ЗМІ.

Позиція народного депутата від БЮТу цілком зрозуміла з огляду на те, що засоби масової інформації, які одержують бюджетне фінансування, не мають серйозного впливу на формування громадської думки серед прошарку громадян, які є цільовою аудиторією незалежних фахових ЗМІ.

Видавництво також повністю погоджується з висновками Української Асоціації Видавців Періодичної Преси щодо позиції Асоціації, а саме:

·         безкоштовне надання послуг ЗМІ, які не фінансуються з бюджету, не є компенсацією за одержане бюджетне фінансування, а також з урахуванням того, що основним джерелом доходів друкованих засобів та телерадіоорганізацій є доход від розміщення реклами, цей проект фактично встановлює другий податок на рекламу у розмірі 4% доходів телерадіоорганізації і цей податок пропонується стягувати «натурою». Встановлення обов’язку надавати безкоштовні послуги суперечить одразу двом принципам підприємницької діяльності, передбаченим статтею 44 Господарського кодексу України:

·         принципу вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом;

·         принципу самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону.

Зважаючи на наведене, Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавнича організація «Юстиніан», вбачає законопроект №3073 недоцільним та таким, що буде негативно впливати на незалежність засобів масової інформації в Україні.

З повагою,

Шеф-редактор  Максимова С.В."

Издатели ООО "Газета "МИГ" (г. Запорожье)

«Мы, естественно, против такого поворота "Закона о рекламе" и всячески высказываем свое негодование и несогласие. Мы - коммерческая структура сами выживали в наш неспокойный век.

Бюджетные организации, государство в нашем становлении не участвовало и никаким образом не помогало.

Для размещения такого рода информации- есть специальные издания, они  финансируются из бюджета, вот там, логично, и должна размещаться  социальная реклама.

Наше единогласное мнение такое, в чем и подписываемся, мы,

Издатели ООО "Газета "МИГ"»

Редактор видавництва «ПП Мельник П.К.» (м. Хмельницький)

«Я проти безкоштовного розміщення реклами, від кого б вона не надходила.

Сам власник і тільки він вправі вирішувати: бути цій рекламі пільговій, безкоштовній чи платній.

Якщо ж з різних причин законопроект все таки обговорюватиметься як такий, що має право на життя то вважаю за доцільне із пункту 6 статті 12 після

слів: “… та органів місцевого самоврядування…”  слова: “… громадських організацій …” вилучити.

Аргумент: - громадські організації в масі своїй самодостатні структури.

Інколи вони і самі, при бажанні, здатні фінансувати не тільки рекламу, а і видання своїх ЗМІ.

З повагою:

Член асоціації видавців періодичної преси,

Головний редактор видавництва   П.Мельник»

Сергей Чернявский, медиаэксперт, директор по маркетингу и сбыту ООО "Издательство Прессцентр"

«Социальная реклама это хорошо. Но к сожалению, до сих пор нет четкого определения  понятия "социальная реклама". В соцрекламу может входить очень широкий  диапазон: от макетов о вреде табака и алкоголя до скрытой политической рекламы.  Не понятно почему 4%, а не два или шесть %. Как будут считать площадь. От объема рекламы за год, или ща один номер. А если 25 номеров социалки не было, а затем решили разместить макет на все рекламную площадь-это можно?

А если в независимом издании решат разместить объявление о подписке на муниципальное издание-конкурент?

Вообщем такая формулировка "4% от печатной площади отведенной под рекламу, дает очень большой простор для фантазии».

«Редакція журналу-каталогу "Наше місто" висловлює чітку позицію проти запропонованих змін до Закону «Про рекламу», оскільки це може завдати відчутних збитків комерційним виданням. Ця думка відображає загальну позицію Медіагрупи "Дім реклами", до складу якої, крім журналу-каталогу "Наше місто", входять рекламно-інформаційна газета "У кожен дім"

та агенція відеореклами T.Vision.

З повагою

керівник рекламного відділу

Васильєва Тетяна»

«ЗУВАЖЕННЯ

до проекту Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про рекламу” (до ст.12 „Соціальна реклама)(щодо соціальної реклами, № 3073,

внесений народним депутатом України В. Писаренком).

1.  Проект встановлює зобов’язати для ЗМІ, які не одержують бюджетного фінансування:

1)  безкоштовно розміщувати соціальну  рекламу органів  державної  влади  та  органів  місцевого  самоврядування,   громадських організацій в обсязі не менше 4 відсотків ефірного часу, друкованої площі, відведених для реклами;

2) надавати  пільги при розміщенні соціальної реклами,  замовником якої  є  заклади  освіти,  культури,  охорони здоров'я,  які  утримуються  за  рахунок  державного  або місцевих бюджетів, а також благодійним організаціям.

2. Фактично це можна вважати податком на рекламу у розмірі 4% від доходів видання, тому що надання безкоштовних послуг підприємницькими структурами чинним законодавством не передбачено.

 Це суперечить принципам підприємницької діяльності, передбаченим статтею 44 Господарського кодексу України:

 - вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом:

- принципу самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону.

3. Про необхідність надання безкоштовних послуг є норми в багатьох законах, але там, де в законах таке є, тим же законом передбачається і порядок компенсації цих витрат підприємства.

Наприклад, Закон України «Про статус учасників війни, і гарантії їх соціального захисту», де ст.17 визначає, за рахунок чого компенсуються або здійснюються витрати.

Отже, внесення запропонованих змін небажане, але можливе, за умови, якщо в цій же статті  12 буде частина 8  такого змісту

«8. Витрати, здійсненні  особами, зазначеними в частині 6 та 7 цієї статті, компенсуються  з державного бюджету органом виконавчої влади з питань фінансів та бюджету не пізніше одного місяця з дня подання документів на компенсацію. Порядок компенсації витрат розробляється цим же органом»

З повагою,

Заступник директора юридичного департаменту

ТОВ „Медіа Інвест Груп” 

М.Оліфер»

Информация: УАИПП 

Додати коментар

Ім'я, Прізвище* E-mail Захист від спаму* Текст повідомлення*  

Додати коментар