|
|||||||||||
Партнери УАВПП |
3 вересня 2024
Новини щодо запровадження спільного регулювання у рекламі їжіВажливість впровадження спільного регулювання обумовлена тим, що у середньому 59% населення України мають надлишкову вагу, що призводить до неінфекційних захворювань. Часто все починається у дитячому віці, якщо дитина надмірно споживає нездорову їжу, яка містить багато трансжирів, солі та цукру. У 2023 році Україна вперше взяла участь у загальноєвропейському дослідженні з дитячого ожиріння у межах Європейської ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я з епіднагляду за ожирінням у дітей (COSI). Дослідження проводилося серед учнів 1-2 класів у всіх регіонах України, крім окупованих територій та зон активних бойових дій. За результатами дослідження, в Україні 22% хлопчиків та дівчат в віці 7-9 років вже мають надлишкову вагу. Лише 55% українських дітей початкової школи щодня вживають свіжі фрукти, і тільки 30% - свіжі овочі. При цьому 42% дітей щодня споживають солодощі, у тому числі солодкі напої тричі на тиждень. На заході 5 липня представники МОЗ України: Тетяна СКАПА, начальниця відділу профілактики неінфекційних захворювань, департамент громадського здоров'я та профілактики захворюваності та Олена ЗАПОРОЖСЬКА, завідувачка відділу профілактики неінфекційних захворювань Центру громадського здоров'я, презентували нормативну базу, яка регулює вміст поживних речовин, зокрема трансжирів та цукрів, у харчових продуктах в Україні. Тетяна ГВОЗДЕЦЬКА, головний спеціаліст сектору контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області, представила результати ініціативного дослідження щодо обізнаності дітей та підлітків ізмаркерами нездорової їжі. Виявилось, що прихована правда про «СМАЧНЕНЬКЕ», винесена на етикетку чи упаковку продукту вводить в оману дітей та є інструментом маніпулятивної реклами нездорової їжі. Рекламний ринок та виробники харчових продуктів як соціально відповідальний бізнес, говорили про необхідність консолідації зусиль для налагодження прозорої комунікації, а також міркували як зробити ці регулятивні акти зрозумілими громадськості та рекламному співтовариству зокрема. Учасники дискусії наголосили на тому, що лише спільне регулювання може сприяти просуванню здорової їжі серед дітей та підлітків. Представники бізнесу та Держпродспоживслужби України підкреслили, що розробка самим ринком правил рекламування харчових продуктів та напоїв, з особливим фокусом на права дітей та підлітків, є основою для спільного регулювання в цій царині. Важливість впровадження спільного регулювання зумовлена тим, що на вибір харчових продуктів та напоїв серед дітей та підлітків впливає комплекс факторів, таких як соціальне та економічне становище родин, традиції харчування та, у тому числі, маркетингова активність виробників харчових продуктів. Доступність нездорових продуктів, зокрема солодощів та солодких напоїв, у поєднані з агресивним маркетингом підвищує їх популярність серед дітей. Експерти проєкту та учасники круглого столу ще раз підкреслили необхідність впровадження спільного регулювання в сфері маркетингу задля того, щоб українські діти споживали якісну та здорову їжу. Захід був проведений в рамках проєкту «Гармонізація української політики впровадження регулювання маркетингу харчових продуктів з європейською практикою захисту прав дітей та підлітків від впливу реклами нездорової їжі», який реалізує ГО «Українська Асоціація Маркетингу» у партнерстві з EASA, ГО «Харчування та якість життя» та ДПСС України. Проєкт проходить за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження», в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». За більш детальною інформацією просимо звертатися за адресою umaukras@gmail.com КоментаріДодати коментар |
5 липня Українська Асоціація Маркетингу провела круглий стіл, де обговорювали методи регулювання маркетингу харчових продуктів задля захисту прав дітей та підлітків від впливу реклами нездорової їжі. Світова практика свідчить, що маркетингове регулювання має спиратися на чіткі та прозорі критерії моделі поживних речовин, яка визначає які інгредієнти в продукті переводять його до категорії «нездорової їжі» або навіть «шкідливої їжі». Такі моделі розробляється та приймаються на основі науково-політичної дискусії спільно державним органом влади в сфері охорони здоров’я, науковою спільнотою та громадськістю.