|
|
4 серпня 2008
Україна: Комісія з журналістської етики засудила журналіста Олега Афоніна («Киевский вестник»)
Зокрема, комісія констатує порушення журналістом пунктів 6 та 10 Кодексу: «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста», «Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів».
Це рішення комісія винесла після отримання скарги головного лікаря Києво-Святошинської центральної районної лікарні Київської області (м. Боярка) Василя Кравченка, головного героя матеріалу Олега Афоніна.
На думку членів експертної комісії, матеріал Олега Афоніна можна віднести до жанру журналістського розслідування. «Але професійне журналістське розслідування потребує передусім об’єктивності журналіста під час його проведення. При зіткненні конфліктних точок зору журналіст не може виступати на боці одного з опонентів. Завдання журналіста полягає в іншому – повідомити громадськість про конфлікт, подаючи збалансовано різні думки, – йдеться у рішенні. – Незважаючи на серйозність звинувачень, висловлених у публікації щодо дій головного лікаря ЦРЛ Василя Кравченка, автор публікації Олег Афонін не зустрічався з ним як зі стороною, яку критикує».
У зв’язку з цим комісія закидає журналісту Олегу Афоніну, редактору та директору видання «Київський вісник» свідоме порушення етичних норм, передбачених міжнародним та українським законодавством, а також етичними принципами, і пропонує редактору газети «Київський вісник» провести для співробітників тренінги з принципів журналістської етики.
РІШЕННЯ
Про об’єктивність журналіста
Комісія з журналістської етики, розглянувши питання відповідності дій журналіста Олега Афоніна під час підготовки статті (матеріалу) «Будет так, как я хочу», опублікованої (ного) у газеті «Київський вісник» 10 квітня 2008 року, Етичному кодексові українського журналіста, констатує порушення журналістом пунктів 6 та 10 Кодексу: 6. Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста.
10. Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.
Комісія вважає, що за обсягом, викладом та важливістю теми публікацію можна вважати спробою журналістського розслідування.
Але професійне журналістське розслідування потребує передусім об’єктивності журналіста під час його проведення. При зіткненні конфліктних точок зору журналіст не може виступати на боці одного з опонентів. Завдання журналіста полягає в іншому – повідомити громадськість про конфлікт, подаючи збалансовано різні думки.
У розумінні Комісії, об’єктивність – це безсторонність журналіста під час збирання інформації, це дієвий пошук ним різних думок, зіставлення конфліктних точок зору для того, щоб громадськість могла отримати повну та об’єктивну інформацію про події.
Розглядаючи питання, Комісія не мала на меті перевірку достовірності наведених у публікації фактів. Керуючись Етичним кодексом, Комісія встановлювала, чи було представлено погляди сторін збалансовано, чи була вислухана кожна зі сторін.
У ході розгляду скарги головного лікаря В.Кравченка члени Комісії відвідали центральну районну лікарню у м. Боярка та зустрілися із заявником, з автором публікації О.Афоніним та директором «Київського вісника» В.Корчаком, а також з основними героями публікації – лікарем В.Матвійчуком та його братом, який фігурує у статті як адвокат потерпілого.
Незважаючи на серйозність звинувачень, висловлених у публікації щодо дій головного лікаря ЦРЛ В.Кравченка, автор публікації О.Афонін не зустрічався з ним як зі стороною, яку критикує. Більше того, він вважає, що в цьому не було жодної потреби, оскільки матеріал готувався на підставі офіційних документів, зокрема, – судових рішень. Керівник видання В.Корчак також вважає, що в зустрічі із В.Кравченком не було потреби, оскільки документи, передані в редакцію В.Матвійчуком, переконливо свідчать про невідповідність головного лікаря В.Кравченка займаній посаді. Під час зустрічі із членами Комісії В.Корчак підтвердив цю позицію і заявив, що редакція послідовно домагатиметься звільнення В.Кравченка як такого, що не відповідає займаній посаді.
Журналіст також обґрунтував своє небажання зустрічатися із протилежною стороною конфлікту практикою Гільдії судових репортерів, які мають, за його словами, право не зустрічатися з особою (стороною), яка може негативно вплинути на думки чи переконання журналіста. Проте насправді таке розуміння не відповідає ні меті цієї Декларації, ні її положенням.
У преамбулі Декларації Гільдії судових репортерів зазначено, що вона приймається журналістами, оскільки: «Нас тривожить насамперед питання престижу професії журналіста. Останнім часом жанр “чорнухи” або поверхового, низькопробного кримінального репортажу витісняє з газетних шпальт і з ефіру кваліфіковані матеріали, зорієнтовані на ідеї правосуддя, що аналізують соціальні та інші причини злочинів. Це становище не відповідає інтересам демократії…».
А пункт 5 цієї Декларації наголошує на вимозі зустрічі з особою, яка критикується: «Будь-яка особа, яка стає об’єктом нашої критики, має право викласти свою точку зору, як правило, до передачі матеріалу до друку чи в ефір. У випадках особливої політичної значущості, коли витікання інформації про майбутню публікацію може загрожувати її долі, ми вважаємо, що маємо право ще раз перевірити відомі нам факти з допомогою непрямих джерел інформації».
Комісія зауважує журналісту Олегу Афоніну, редактору та директору видання «Київський вісник» свідоме порушення етичних норм, передбачених як міжнародним, так і українським законодавством та етичними принципами.
З огляду на вищесказане, Комісія:
засуджує дії журналіста Олега Афоніна, керівництва видання «Київський вісник»;
пропонує редактору газети «Київський вісник» провести для співробітників навчання принципів журналістської етики. Комісія готова сприяти цьому, надавши підручник «Журналістська етика» та забезпечивши участь у такому тренінгу членів Комісії.
Голова
Комісії з журналістської етики В. Мостовий
Члени Комісії, які підтримали рішення:
Батіг Михайло
Жупина Анатолій
Іванов Валерій
Кабачинська Світлана
Капелюшний Леонід
Котюжинська Тетяна
Лубченко Ігор
Рахманін Сергій
Були проти:
Гузь Сергій
Соболєв Єгор
Утрималися:
Кузьмов Тарас
У свою чергу, автор згаданого матеріалу Олег Афонін вважає це рішення необґрунтованим. Також він висловлює сумніви щодо проведення засідання комісії з цього питання. «Перше, що нас збентежило – те, що рішення підписане лише головою комісії Володимиром Мостовим, а далі не має підписів ні тих, хто підтримав рішення, ні тих, хто утримався. Окрім цього, ми зверталися до комісії і просили стенограму засідання, і так її і не отримали. Ми навіть не знаємо, чи було дійсно це засідання комісії, чи це приватна ініціатива пана Мостового. Бентежить те, що це рішення – складене відомими професійними журналістами, які мають вагу у нашому суспільстві – складене з точки зору логіки просто кричуще безграмотно», – зазначає він.
Зокрема, пан Афонін переконаний, що його матеріал не можна віднести до жанру журналістського розслідування і, відповідно, вимагати від нього дотримання вимог цього жанру: «Це може бути судовий нарис чи будь-що, а не журналістське розслідування. Якби я щось розслідував, то я б запитував у кожної сторони». Окрім цього, він вважає, що в міжнародних етичних документах зовсім не йдеться про обов’язкове подання позиції другої сторони у публікаціях: «У Міжнародній декларації принципів поведінки журналістів, міжнародних принципах професійної етики журналістів, у Резолюції Парламентської Асамблеї Європи жодним словом не зазначено, що з точки зору опонентів, в тому числі й тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані думки незалежних експертів. Це якесь ноу-хау нашої української комісії, що обов’язково я повинен розмовляти з усіма сторонами, та ще й подавати їх збалансовано. Тобто якщо є п’ять сторін, які критикують шосту, то рівна частка повинна бути 50/50. Тобто я повинен дати 50% п’ятьом особам та 50% особі, яку критикують – це нонсенс!»
Також він вважає невиправданим те, що комісія, виносячи рішення, «не мала на меті перевірити достовірність наведених у публікації фактів»: «Я відкриваю Етичні норми газети “Вашингтон пост”: “Безсторонність означає чесність”. А далі комісія пише, що не мала на меті перевірку достовірності наведених у публікації фактів. Тобто, єдине, що встановлювала комісія, – чи була вислухана кожна зі сторін. Тут іде підміна понять “чесність”, “безсторонність”, “неупередженість”. Навіть у заяві лікаря Кравченка йдеться про те, що жоден факт із опублікованих у статті не мав місце в реальному житті. Комісія мала б перевірити, чи не спотворив я факти, чи був у матеріалі наклеп тощо. А що вони роблять? До того ж, усі викладені факти в моєму матеріалі підкріплені рішення Верховного та Апеляційного суду».
Також пан Афонін зазначив, що за матеріалами його публікації збираються порушити кримінальну справу проти головного лікаря Києво-Святошинської центральної районної лікарні: «Держава називає його порушником закону і наполягає на тому, щоб він виправив усі наслідки своїх протиправних діянь, а комісія стає на захист цієї людини тільки тому, що журналіст не поспілкувався з цим головним лікарем».
«Телекритика»
|
|
Комісія з журналістської етики вважає матеріал журналіста Олега Афоніна «Буде так, як я схочу», надрукований 10 квітня 2008 року у газеті «Киевский вестник», порушенням Етичного кодексу через те, що в ньому не було представлено другу точку зору. Про це йдеться у рішенні комісії.