Коли місто втрачає свою газету

Що це значить, коли місто втрачає свою газету?

Дуже просто - це втрата робочих місць, все більш безконтрольна місцева влада та зростання безкультур’я.

Газета, яка приземлилась на ваш поріг цього ранку, з легеньким шарудінням замість учорашнього гуркоту (якщо насправді такий був), вирушає до антикварного музею. Культурні антропологи, які займаються цим матеріалом, твердять, що друкована продукція мертвіша від птеродактиля.

Про це свідчать цифри, невблаганно і просто, і не потрібно жодних яскравих прикметників аби підсилити їх дію. Минулого тижня, Бюро з контролю за тиражами газет та журналів, оприлюднило свою піврічну низхідну спіраль: газети про всій країні втратили 10.6 % своїх передплатників. А у Балтиморі Sun— остання велика щоденна газета у місті, яке 25 років тому мало три таких видання—втратила 15 % від свого щоденного тиражу та 8 % від недільної доставки. Зараз її щоденний тираж знизився до 186639 примірників, а недільний тираж становить 322491 примірник.

Sun не єдина. The New York Times втратила 7% свого передплаченого щоденного тиражу, а The Washington Post втратила 6 % передплатників. Газети USA Today, журналістська швидкоробка, втратила 17 % тиражу, оскільки зменшення кількості подорожуючих вплинуло на обсяги продажу цього видання в аеропортах та готелях. Єдиною газетою, тираж якої збільшився, була The Wall Street Journal, + 1%  до попереднього тиражу. Водночас, Newsday почала брати $5 на тиждень за свою інформацію в Інтернеті, подібно до моделі, до якої вдавалася The New York Times, проте відмовилась кілька років тому, оскільки ця модель зазнала невдачі.

Задумайтесь про це на хвилину: коли друкованих ЗМІ немає, і все переходить до позаштатних недоумків, дописувачів, творців мережевих щоденників, жартівників, та вар’ятів з YouTube, хто ж буде стежити за шахраями та апаратчиками від влади? Розглядається справа: газету The Sun вишпурюють з фонду хабарів при мерії, який призначається для допомоги знедоленим, проте замість цього допомагає підписати інаугураційну промову мера Шейли Діксон. (Одним з основних благодійників фонду був будівельник Віллард Гакерман, котрий відповідав за основний неконкурентний контракт, який був виключений з порядку денного Бюджетної комісії за тиждень до початку історії. Хтось щось рознюхав.)

У далекому минулому, у добу Mad Men у 60-х роках ХХ сторіччя, the Sun була оцінена газетою Time, яка сама була серед видань на межі закриття, як одна з десяти провідних газет Америки. Зараз the Sun, яка безпосередньо розповсюджується у місті, населення якого становить близько трьох мільйонів, за своїми тиражами навіть не входить до переліку 25 провідних газет Американської радіомовної корпорації.

Без газет, Опра почне правити, а People визначатиме американський порядок денний. Подумайте про світ інформації, в якому будуть панувати Шон Ганніті, Ґлен Бек та кілька інших ексцентричних осіб, які користуються своїми правами з Першої поправки до Конституції США і паплюжать честь інформаційної спільноти, змішуючи здогадки з фактами. Саме на такому сприятливому ґрунті (як у чашці Петрі), за відсутності редакторів та осіб, що перевіряють факти, чутки множаться і починають жити власним життям.

Події, які відбілися з газетами впродовж останніх 20 років, заплутані. Проте, коротко, для бізнесу, який має справу з новим та теперішнім, газети пропустили найбільшу історію останніх двох поколінь, хоча вона була в них прямо перед носом. Люди більше не читають. Вони прокручують.  І в процесі цього втрачають половину інформації. Проте, Господе милосердний! - нікого це насправді не хвилює. Одначе, останнім часом раптом було визнано, що газети є наріжним каменем поінформованого суспільства. Зменшення висвітлення останніх подій, тією чи іншою мірою, в кожній газеті, малій чи великій, має вплив, що сягає значно далі від безпосередніх читачів. І це – значно зменшена інформаційна спільнота, яке годує інші інформаційні структури, такі як радіо та телебачення, які покладаються на друковані ЗМІ, як джерело інформації, оскільки в них на жодному місці подій немає працівників, які послуговуються папером.

І коли загальна інформаційна спільнота зменшується, все населення стає менш обізнаним,  ніж коли інформаційна галузь працює по всіх напрямках. Два найдорожчих компоненти газетярства – це репортери та газетний папір. The Sun, як і більшість інших газет, втратила багатьох своїх досвідчених репортерів після кількаразової зміни власників контрольного пакету акцій, а також значно зменшила висвітлення останніх подій та обсяг матеріалів.

Незважаючи на повільну та болісну загибель газет, інші потихеньку процвітають. Переважно газети, витратили невеличкі статки, аби підтримати репортерів та редакторів, які надають інформацію для інших інформаційних джерел, таких як Google, Yahoo! та The Huffington Post, які тією чи іншою мірою отримали для себе зиск за рахунок газет. Газети заприсяглися покласти край крадіжкам змісту новин, - якщо їм вдасться придумати спосіб, який не призведе до їхнього самознищення.

Одним з перших про наріжну цінність газет заявив сенатор Бен Крадін (Ben Cardin, демократ від штату Меріленд). Кардін запропонував надати пільги для малих місцевих газет еквівалентно до урядової допомоги шляхом застосування податкового кодексу країни,. Його ідея полягала у створенні неприбуткової категорії, щось на зразок 501(c)3, для газет, якщо вони дотримуватимуться певних умов, а саме їм буде заборонено підтримувати якусь кандидатуру. Наступним був сенатор Джон Керрі (John Kerry, демократ від штату Массачусетс). Зрештою, пройшли слухання в Палаті Представників щодо вирішення майбутнього газет. Їх мало хто відвідав. Одним зі свідків був Девід Сімон (David Simon) з Балтімора, котрий працював репортером у Sun доки не став відомим як творець та продюсер телесеріалу The Wire, і який у матеріалах слухань.оплакував смерть газет.

Наступним нещодавно з’явився тривалий репортаж Леонарда Доуні молодшого (Leonard Downie Jr.), колишнього відповідального редактора The Washington Post, та Майкла Шадсона (Michael Schudson), професора Школи журналістики при Колумбійському університеті. Їхня пропозиція для порятунку газет включила ідею Кардіна щодо податкової пільги, а також грошові асигнування від фондів та благодійників для місцевого газетярства; перенаправлення громадського радіо та телебачення в напрямку місцевого газетярства; створення національного фонду для місцевого газетярства; збільшення використання інформації урядових та неприбуткових організацій для аналізу та повідомлення.

Проте існує холодна обережність навіть по відношенню до легкого натяку на будь-якого роду стосунки, особливо фінансові, між урядом та пресою. Наприклад у Балтіморі є прихована тенденція до критичності серед журналістської братії The Jewish Times щодо взяття низьковідсоткової позики на перебазування у міста Балтімор, для того щоб забезпечити її збереження як спеціалізованого видання, а також задовольнити її останній запит про відстрочення платежів за принципом позики на суму $150,000.

Газети стикаються віч-на-віч не лише зі своєї легкою смертністю, але й із сучасним захопленням електронним приладдям, яке скорочує інформацію та робить її компактною, так що її можна прочитати швидше, ніж вірш хайку. Проте існує приємність від доторку для чорно-білої друкованої продукції, чого не можливо відтворити за допомогою Інтернету чи Kindle або Blackberry. Успіх ранкової газети безпосередньо пов'язаний зі сніданком та іншими звичками США. Отже, злостіться, почувайтеся скривдженими, вряди-годи дайте вашій крові закипіти. Проте уважно слідкуйте, для чого вам це. Велике місто без великої міської щоденної газети є вельми приниженим містом. Просто подумайте про те, що шахраїв прихоплять з собою, якщо не буде нагляду.

Френк А. ДеФіліппо пише на політичну тематику впродовж багатьох років. Це відзначений нагородою політичний репортер та репортер Палати представників легіслатури штату Меріленд, корреспондент Білого Дому для служби новин Херста та оглядач і співробітник кількох газет та журналів, а також теле- та радіокоментатор. ДеФіліппо вів репортажі з шести національних політичних з’їздів партій із висування кандитаів.

Автор: Френк А. ДеФіліппо (Frank A. DeFilippo)

Оригінал:  Splice Today

 Переклад: «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна» - веб-партнер УАВПП для Redactor.in.ua

Додати коментар

Ім'я, Прізвище* E-mail Захист від спаму* Текст повідомлення*  

Додати коментар