Усі в мережу

Експерти прогнозують, що такими самими темпами Уанет збільшуватиметься й цього року. «Економічна криза не здатна стримати стрімке зростання інтернет-індустрії, — впевнений керівник проектів веб-студії «Укрінтернет» Євген Костогриз. — Нікому з топ-менеджерів не спаде на думку відмовитися від мобільного зв’язку чи електрики. Інтернет-сайт сьогодні така сама необхідність. Власна сторінка в мережі — це не лише реклама чи престиж, це інструмент ведення бізнесу».

Кому це потрібно

За словами експерта, зараз власні сайти масово створюють і реєструють власники сімейних бізнесів і приватні користувачі, а не тільки великі підприємства, як це було 5–10 років тому. «Учора телефонував хлопчик дев’яти років, цікавився одним із наших пакетів послуг зі створення та підтримки сайта», — дивується Євген Костогриз.

"Економічна криза не здатна стримати стрімке зростання інтернет-індустрії"

Найвищим попитом користується розробка онлайн-магазинів. Інтернет-продаж — один із найперспективніших бізнесів в умовах кризи. За останні три роки оборот інтернет-магазинів в Україні збільшився вчетверо — до $400 млн. За прогнозами експертів, у 2009-му виручка віртуальних продавців збільшиться в середньому на 50% — у період падіння купівельної спроможності посилиться міграція покупців зі звичайних торговельних точок в інтернет-магазини, де товари дешевші.

Ще активніше за торгівлю мігрує в мережу періодична преса  — інтерес до друкованих ЗМІ згасає не перший рік. Зі збільшенням кількості інтернет-користувачів і загостренням конкуренції на дедалі тіснішому рекламному ринку видавничі доми запускають онлайн-версії своїх видань. Ще кілька років тому така тенденція була характерною переважно для західного ринку. Так, у 2007-му про закриття друкованої версії журналу Life оголосила американська компанія Time Inc. Зараз криза підштовхує до міграції в інтернет видання мало не всіх країн. У лютому 2009-го вийшов останній номер російського музичного журналу FUZZ — у квітні планується запуск електронного варіанта. У серпні минулого року українське видавництво KP Media повністю перевело в онлайн-режим журнал «Новинар».

Експерти вважають, що підвищений інтерес до інтернет-індустрії в найближчі рік-два сприятиме активному зростанню кількості веб-студій і посиленню конкуренції. «Зараз багато хто шукає альтернативного заробітку і пробує себе в цій сфері», — доповнює виконавчий директор студії ArtNet Олександр Жеванов. Появі нових гравців сприяє стабільний попит на створення, підтримку та просування інтернет-ресурсів, а також мінімальна ціна входження на ринок і висока рентабельність бізнесу, яка навіть в умовах економічної кризи сягає 30%.

Як почати бізнес

Перші веб-студії почали з’являтися в Україні наприкінці 1990-х. Сьогодні їхня кількість обчислюється сотнями. У країні працює близько двох десятків великих — топових — веб-компаній, приблизно сотня підприємств середнього рівня і до тисячі дрібних фірм і фрілансерів. Причому кількість останніх постійно зростає. «Сьогодні студією себе може назвати будь-який студент, який створив веб-сторінку і пропонує послуги зі створення сайтів», — запевняє Євген Костогриз. За його словами, щоб почати цей бізнес, досить комп’ютера, підключеного до інтернету, й голови на плечах. «Із цього починали 99,9% фірм, які згодом «обросли» великим штатом і філіями, — коментує експерт. — Основне завдання — знайти фахівців. Знайдете — і ви вже в бізнесі».

Початкові інвестиції у веб-студію становлять лише кілька тисяч доларів. «Конкретну цифру назвати неможливо, — розповідає директор веб-студії Generix Микола Куликов. — Залежить від регіону й масштабів: величини офісу, кількості техніки, зарплат, витрат на рекламу тощо. Але слід усвідомлювати, що нова студія почне окупати поточні витрати не відразу: в неї немає портфоліо, постійних клієнтів... Тому має бути фінансовий запас — принаймні на півроку. З іншого боку, часто студії відкривають молоді люди, які попервах можуть працювати на чистому ентузіазмі. Ми свого часу взагалі починали з кількох тисяч гривень».

"Підвищений інтерес до інтернет-індустрії в найближчі рік-два сприятиме активному зростанню кількості веб-студій і посиленню конкуренції"

Мінімальний штат ентузіастів для старту — три особи: менеджер, дизайнер і програміст. З розширенням компанії поступово можна доукомплектовувати штат копірайтерами, фотографами та ілюстраторами. Окупність залежить від масштабу і рівня студії. За словами експерта, хтось зуміє окупити бізнес через півроку, а хтось — ніколи. У цій сфері мало професіоналів. Але ціна входу мінімальна, тому пробуватимуть і ті, хто мало що вміє. Інша річ — чи вийде.

Жорстка конкуренція

Рівень конкуренції в інтернет-індустрії високий — закріпитися на ринку вдається не кожному. «Конкуренція зростає, тому в боротьбі за клієнта виграють гравці зі стажем. Основний капітал веб-студії — досвід і приклади вдалих робіт. Вийшовши на ринок із трьома сайтами в портфоліо, важко залучити серйозних клієнтів», — упевнений Євген Костогриз.

Щоправда, криза внесла корективи і в це правило. В умовах жорсткої економії бюджетів потенційні замовники при виборі виконавця чимдалі частіше керуються ціновими критеріями. «Топовим студіям із нереально високими цінами за послуги буде важко, — вважає Микола Куликов. — Якщо раніше компанії дозволяли собі переплачувати за ім’я, сьогодні вони раціональніше ставляться до вибору виконавця».

Характеристика ніші

Веб-студія

Початкові інвестиції: від $3–5 тис.

Окупність: від 6–12 місяців

Рентабельність: 30%

Рівень конкуренції: високий

Особливості: демпінг із боку фрілансерів

Не дивно, що деякі студії перевели розрахунки в національну валюту — але зазвичай частково. «Розцінки на створення сайтів зафіксовані у гривні. Але реєстрація доменних імен, хостинг, контекстна реклама — прив’язані до долара, оскільки з постачальником послуг ми розраховуємося в доларах», — пояснює експерт. «Ця сфера ще довго буде доларовою, бо собівартість сайта і його обслуговування нерідко залежать від західних рішень, від вартості обладнання, трафіку, цін на ПЗ тощо», — коментує Євген Костогриз.

"Лавиноподібне зростання попиту на онлайн-просування можливе лише в тому разі, якщо кілька великих рекламодавців цілком підуть в інтернет-рекламу"

На думку гравців ринку, відхід замовників, які через фінансові проблеми не зможуть підтримувати сайт, компенсуватиметься компаніями, які закривають старий бізнес і відкривають новий, — їм знадобиться розкручування. «На рекламі економити не можна — інакше ситуація тільки погіршиться. А інтернет — один із найдешевших методів просування та підтримки бізнесу», — вважає Микола Куликов.

Тільки цифри

Важливий фактор зростання бізнесу веб-студій — збільшення витрат на онлайн-рекламу. За даними Всеукраїнської рекламної коаліції, у 2008-му оборот цього сегмента рекламного ринку становив 100 млн грн — на 67% більше, ніж роком раніше. У 2009-му рекламодавці витратять на інтернет-просування принаймні на 20% більше — при тому, що інші медіа-носії втратять від 10% до 30% торішнього річного бюджету. Щоправда, поки що масової міграції рекламодавців в інтернет не відбулося. «Так, сьогодні інтернет — найвигідніше вкладення рекламних бюджетів, — погоджується директор Seo-studio Віталій Цуд. — Але не можна сказати, що рекламодавці вже усвідомили цей факт». За його словами лавиноподібне зростання попиту на онлайн-просування можливе лише в тому разі, якщо кілька великих рекламодавців цілком підуть в інтернет-рекламу. «Але що більший клієнт, то складніші процеси прийняття таких рішень, — додає експерт. — Моїм менеджерам іноді на пальцях доводиться пояснювати IT-директорам великих компаній технологію, сенс і вигоду використання інтернет-майданчиків у рекламних цілях».

http://kontrakty.com.ua  

Додати коментар

Ім'я, Прізвище* E-mail Захист від спаму* Текст повідомлення*  

Додати коментар