|
|||||||||||
Партнери УАВПП |
30 січня 2009
Видавці задекларували свою позицію щодо законодавства про захист суспільної мораліКруглий стіл «Стан дотримання законодавства України про захист суспільної моралі – загроза національній безпеці чи плюралізм думок» відбувся 28 січня 2009 року. В дискусії взяли участь представники вищих органів державної влади, народні депутати, науковці, представники профільних асоціацій, журналісти. Аналіз доповідей учасників круглого столу дозволив УАВПП сформувати наступні висновки: - Як дійсне законодавство, так і діяльність більшості контролюючих органів (від МВС та СБУ до Нацкомісії з питань моралі) в цілому є обмежувальною. Тобто такою, що запобігає порушенням та носить «заборонний» характер. Такий підхід ніяк не сприяє утвердженню принципів свободи слова – як міжнародних, так і задекларованих в Конституції України; - Ані законодавство, ані характер діяльності НЕК не спрямовані на стимулювання розвитку суспільства, прогрес в обміні інформацією, розповсюдження нових форм та форматів спілкування. Замість цього консервуються певні погляди, а демократичне ставлення до можливості існування інших поглядів, рівно як і спільних інтересів у вузьких груп людей, не допускається та не заохочується. Певна прогресивна мета навіть не задекларована. Крім того, суспільство не має можливості ознайомитись із планом та дізнатися про бажаний стан суспільної моралі, досягнення якого можна було б вважати результатом роботи Нацкомісії. Відсутність чіткого уявлення про бажаний результат діяльності комісії призводить до нерозуміння та осуду її діяльності; - Більшість аргументів на користь захисту моралі знаходяться у трьох головних сегментах. (1) Необхідність боротьби із дитячою порнографією, переважно, в Інтернет. (2) Необхідність недопущення дитячого алкоголізму, тютюнопаління, наркоманії та раннього сексу. (3) Необхідність поваги до релігії, до старших, до загальноприйнятних стосунків між чоловіком та жінкою та інших суспільних цінностей, в тому числі цінностей певних категорій людей (наприклад, не масових релігій в Україні). - Процедурні обмеження, що визначають персональний склад експертів НЕК та майже повна відсутність серед експертів фахівців, які представляють головні профільні асоціації розповсюджувачів інформації (преси, телебачення, радіо та Інтернет, медіа-юристів) призводить до однобокості експертних висновків комісії і часто необґрунтованого втручання в роботу ЗМІ та журналістів, порушення принципів свободи слова та інформації. - Законодавство щодо суспільної моралі потребує удосконалення. Олександр Дяченко, юрист УАВПП: «Зважаючи на основні напрямки діяльності НЕК, визначенні її Рішенням №5 від 7 жовтня 2008 року, варто очікувати посилення контролю за дотриманням законодавства про суспільну мораль та нових прикладів «засудження» ЗМІ, що з тих чи інших причин стали об’єктом уваги експертів НЕК. Друкованим та іншим виданням, щодо яких будуть винесені «негативні» висновки комісії, необхідно захищати свої законні права. Цьому значно сприятиме консолідуюча роль громадських об’єднань, які сьогодні виробляють спільну позицію, спрямовану на захист професійних інтересів ЗМІ та свободи слова в Україні. Ті, хто вже сьогодні зазнає утисків, неодмінно мають інформувати про це профільні асоціації та звертатись до них по допомогу. Це дозволить, окрім юридичної та інформаційної підтримки, отримати можливість зробити справу обмеження свободи ЗМІ об’єктом громадської уваги та пришвидшити зміну ставлення держави до ЗМІ у таких чутливих зонах як суспільна мораль та свобода слова». Матеріли по темі: · Закон України Про захист суспільної моралі · Склад Національної експертної комісії Інформація УАВПП КоментаріДодати коментар |
«Законодавство з питань захисту суспільної моралі жодним чином не стимулює розвиток та є недосконалим», - було зазначено під час дискусії, організованою Комітетом Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації та Національною Експертною Комісією України з питань захисту суспільної моралі (НЕК).