|
|||||||||||
Партнери УАВПП |
3 липня 2008
Україна: Барометр свободи слова. Червень 2008Даний моніторинг не включає внутрішньоредакційну цензуру та факти завмоних матеріалів, а також порушення етичних стандратів у роботі журналістів, чого у червні також було чимало. Доволі серйозним прецедентом стало рішення Лондонського суду щодо позову Рената Ахметова до видання «Оглядач». Суд британської столиці зобов»язав «Оглядач» сплатити значну суму, при цьому виадння навіть не знало про те, коли відбувалися судові засідання. Такий прецеднт може стати негативним прикладом для інших політиків та бізнесменів в Україні у разі їх незгоди з публікаціями у ЗМІ, а відтак вимагає серйозного аналізу з боку журналістів та інших зацікавлених. 10.06.2008 Комітет міністрів Ради Європи наполягає на виявленні замовників та організаторів убивства Георгія Гонгадзе. Про це йдеться у резолюції Комітету міністрів Ради Європи на виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі Гонгадзе проти України. Незважаючи на засудження трьох офіцерів міліції – виконавців злочину, Комітет міністрів вимагає від української влади "здійснити усі необхідні кроки для виявлення та засудження замовників та організаторів убивства". Комітет міністрів наполягає на тому, що державні органи України зобов'язані провести ефективне розслідування у справі Гонгадзе з огляду на необхідність верховенства права та рівності усіх перед законом. Комітет міністрів Ради Європи також ухвалив рішення кожні шість місяців розглядати ситуацію з розслідуванням справи Гонгадзе на зустрічах Комітету, присвячених дотриманню прав людини. Резолюцію відповідного змісту було ухвалено на зустрічі Комітету міністрів Ради Європи - виконавчого органу Ради Європи, який здійснює нагляд над виконанням рішень Європейського Суду з прав людини.
Як відомо, раніше Апеляційний суд Києва засудив Протасова до 13 років, а Костенка й Поповича – до 12 років позбавлення волі. Після цього у ВС були подані касаційні скарги їхніх адвокатів. Всі три засуджені та їхні захисники оскаржили вирок, заперечуючи наявність попередньої змови та плану вбивати. Представник потерпілої В. Теличенко надала свої заперечення на скарги засуджених та їхніх захисників, вважаючи, що наявність попередньої змови доведено. На її думку, навіть захисник М. Протасова адвокат В. Чевгуз на брифінгу після виголошення вироку Апеляційного суду м.Києва у справі визнав, що всі події в лісі вересневої ночі 2000 року свідчать про те, що правоохоронці свідомо убивали журналіста. За словами Валентини Теличенко, перенесення касаційного розгляду справи було спричинене неявкою одного з захисників, котрий нібито перебуває на відпочинку у Росії. Це викликало здивування в учасників процесу, адже ще на початку травня всі учасники справи було попереджені про дату засідання. «Крім того, з огляду на те, що становище засуджених не може бути погіршене рішенням касаційного суду, КПК України не вимагає обов’язкової присутності захисників на цьому етапі, а відтак суд не мав належних підстав відкласти розгляд справи. Тим не менше, касаційний розгляд відкладено майже на місяць, а це в свою чергу є затягуванням і порушенням права на судовий розгляд в розумні часові терміни. Вирок Апеляційного суду м. Києва щодо осуджених у справі Гонгадзе не набере законної сили, доки його справу не розгляне ВСУ», сказала адвокат.
Побиття, напади, залякування - 4 Як повідомив постраждалий у коментарі «Телекритиці», інцидент трапився після того, як одному з ліцеїстів, які стояли у почесній варті біля пам’ятника Олександру Пушкіну, стало зле. «Его вывели из строя, начали откачивать, подъехала скорая помощь. Естественно, журналисты бросились туда. Но сложилось впечатление, что организаторы акции заволновались, что именно этот, на мой взгляд, совершенно случайный эпизод, станет главной темой репортажей», – зазначив журналіст. За його словами, він звернувся до одного з юнаків, який уже вийшов зі строю, щоб розпитати, як довго вони стоять у караулі. «Мероприятие взрослое, и в нем принимают участие дети. Не по стойке смирно, не как возле Мавзолея, но тоже должна быть какая-то сменяемость. В этот момент подошли два молодых человека и начали грубо меня отталкивать. Я со своей стороны не грубил, просто спрашивал, почему я не могу поговорить с ребенком? В конце концов один из них матом сообщил мне, куда я должен пойти, указав конкретное место», – розповів далі пан Олександр. За його словами, після цього молодик вихопив у нього диктофон та вдарив. «Удар несильный, направленный, скорее, на то, чтобы показать, кто в доме хозяин», – підкреслив кореспондент «Острова». Як раз у цей момент на місце інциденту підійшов прес-секретар Донецької обласної організації Партії регіонів Ігор Чичасов, після чого нападник зник. Олександр Владіміров зазначив, що попри наявність значка Партії регіонів на лацкані піджака нападника, ніхто з присутніх регіоналів його не міг упізнати. У коментарі «ТК» Ігор Чичасов теж запевнив, що цей чоловік не має стосунку до офіційних представників ПР, а просто був присутнім на святі. У коментарі «Телекритиці» Андрій Дворецький розповів: «Щодо цієї проблемної ділянки по вулиці Крилова у Миколаєві було рішення міського голови про призупинення будівництва до з’ясування усіх обставин. Натомість учора ввечері мешканці повідомили, що роботи ведуться». Від нападу кореспондента «Новости N» врятували люди, які були поруч, серед яких був і депутат міської ради. Учора ж Андрій Дворецький написав заяву до міліції, охоронця затримали, але ввечері відпустили. Сьогодні мало відбутися засідання суду, але, за словами журналіста, його не було. Після цього журналіст написав заяву на ім’я обласного прокурора.
У прес-релізі, який поширило агентство, Олег Пеліховський розповідає: «Невідомі, очевидно, чекали на мене. Їх було двоє. Перший пройшов повз. Інший йшов за ним за кілька метрів. Коли я опинився між ними, раптово почалось побиття. При цьому один з них вигункув: «Будешь знать!...». За словами Олега Пеліховського, зловмисники намагалися вирвати з рук портфель, проте їм цього не вдалося, і речі розсипалися довкола. Нападники не взяли гроші, натомість забрали паспорт журналіста. «Я переконаний, що це не була спроба пограбування. Я припускаю, що це було залякування з боку колишнього роботодавця», - підкреслив Олег Пеліховський. Він також додав, що його партнер, з яким він заснував Агентство підтримки бізнесу - Володимир Тарнопольський безпосередньо отримував в усній формі погрози від колишнього роботодавця. «Мені було сказано так – тримайтеся. У червні вам буде...», - повідомив Володимир Тарнопольський. Олег Пеліховський не виключає, що можуть статися нові напади.
Експерти пожежної охорони після проведення слідчих дій встановили, що підпал було здійснено шляхом закидання невідомої речовини в квартиру через скляну лоджію, повідомив ІМІ Віталій Кохан. Потерпілий відзначив, що однозначно не може сказати з якою саме діяльністю журналістською чи політичною це пов’язує, але додав що нещодавно були вчинені напади на деякі регіональні відділення Народної самооборони.
« До мене підійшов Пехотін запропонував потиснути руки та залишитися друзями, котрими ніколи не були», - повідомив ІМІ Влад Ісаєв. В Рівненському міському суді продовжується слухання справи по обвинуваченню Анатолія Пехотіна у перешкоджанні професійній діяльності журналісту «Рівне Вечірнє» Владу Ісаєву та погрозі вбивством. На попередньому судовому слуханні журналіст висунув претензію на відшкодування бізнесменом моральної шкоди у розмірі 2 мільйони 500 тисяч гривень, повідомляє ЗІК. Наступне судове слухання по справі Влада Ісаєва проти Анатолія Пехотіна призначене на 24 червня. Як повідомляє «Остров», за словами фотокора, він прибув до РСК «Олімпійський», на площі перед яким був виставлений кубок, за редакційним завданням. Намагаючись зробити ексклюзивні фотографії, Ткаченко запросив Анатолія Тимошука сфотографуватись разом із кубком; футболіст сам провів фотографа на територію, яку охороняла міліція. За кілька хвилин після початку фотосесії до фотокореспондента підійшов Геннадій Каліщук і, за словами Ткаченка, «у грубій формі зажадав припинення зйомки». «У тебе немає спеціальної акредитації», - сказав директор стадіону і забрав у фотографа акредитаційну картку на домашні ігри футбольного клубу «Шахтар». Потім, звернувшись до міліціонерів, пан Каліщук за їх допомогою випровадив Ткаченка з місця зйомки. Як уже повідомляла «ТК», за фактом нападу на фотожурналіста Ткаченка під час його попереднього спілкування з Каліщуком порушено кримінальну справу. Утім, сам Каліщук називає звинувачення Ткаченка брехнею. На вимоги журналіста пояснити, що відбувається, Максим не зміг сказати нічого зрозумілого, лише пояснивши, що «надійшла команда не впускати». ІМІ звернувся по коментар до Алупкінської міськради, де відкинули звинувачення журналіста. Нам повідомили, що засідання було відкритим, згідно з порядком денним, на нього пускали журналістів і розпоряджень когось не пускати, в тому числі Рагіма Гумбатова, не було. У будівлі міськради його в той день нібито не бачили взагалі. Варто нагадати, що Алупкінська міськрада вже мала конфлікти з журналістами. Нагадаємо, 10 травня 2007 року головний редактор газети «Алубика» (Алупка, Ялта) Рагім Гумбатов подав до суду позовну заяву про захист честі, гідності й ділової репутації проти депутата Алупкінської міської ради від Соціально-християнської партії Петра Титова. Як стверджує Гумбатов, раніше в газеті «Алупкинский весник» Титов допустив образливі випади на його адресу. Крім того, за інформацією Гумбатова, на одній із сесій Алупкінської міськради цей депутат запропонував заборонити відвідування сесій редактору «Алубики». Свою пропозицію Титов обґрунтував тим, що нібито в «Алубике» публікується неправдива інформація про роботу міської ради, однак ініціатива депутата не знайшла схвалення в більшості депутатського корпусу. Попереднє слухання по даній справі було призначене на 25 травня. Газета «Алубика» і раніше неодноразово конфліктувала із представниками місцевої влади. Зокрема, довгий час редактор газети Рагім Гумбатов обвинувачував в утисках екс-мера Алупки, а нині депутата міськради Валерія Андика. Так, на одному із засідань міськради Андик, за інформацією Гумбатова, «накинувся на нього й вирвав з його рук диктофон», мотивуючи свою поведінку тим, що йому не сподобалася критика в газеті. Раніше, у 2002 році, пан Андик на інформаційний запит Гумбатова відповів відмовою, що послужило для редактора газети підставою для оскарження тієї дії в судовому порядку. У березні 2005 року суд міста Ялти частково задовольнив позов журналіста, стягнувши з Андика на користь Гумбатова 16 600 грн.
Рішення суду виконане не було, і журналіст звернувся до виконавчої служби. Станом на березень 2008 року службі не вдалося примусити депутата міськради виконати судове рішення. 27.06.2008 В Павлограді Дніпропетровської області суддя Павлоградського міськрайонного суду Сергій Тимченко не допустив до участі у судовому засіданні журналіста видання «Популярные ведомости» Олену Тищенко, повідомляє Телекритика. В коментарі ТК журналіст розповіла, що їй стало відомо про слухання 20 червня кримінальної справи щодо одного з нелегальних пунктів прийому металобрухту, на якому вона вирішила бути присутньою. «Я одразу зайшла до секретаря і повідомила про свою участь. Також я представилася судді. Вже у залі засідань Сергій Тимченко поцікавився метою мого приходу. На слова, що тема засідання є суспільно важливою, суддя заявив, що не довіряє пресі, оскільки вона часто перекручує інформацію, і попросив мене покинути приміщення», – повідомила Олена Тищенко. За її словами, спроби дізнатися, на підставі ж якої статті і якого закону суддя ухвалив таке рішення, не увінчалися успіхом. Єдиним аргументом з боку Сергія Тимченко було: «Я так вирішив». Пані Олена зазначила, що це перший подібний випадок за 5 років, упродовж яких вона займається кримінальною журналістикою на Дніпропетровщині. 02.06.2008 Радник Київського міського голови зі взаємодії ЗМІ та свободи слова Казбек Бектурсунов та Заступник Голови Правління ММЦ «СТБ» з інформаційного мовлення Олексій Мустафін повідомили, що інцидент за участі журналіста СТБ Сергія Андрушка у Київський мерії 27 травня є вичерпаним. Нагадаємо, журналіст СТБ, який хотів взяти коментар у Черновецького на камеру, відштовхали від мера працівники прес-служби, а Казбек Бектурсунов погрозив «розбірками» з керівництвом каналу Журналіста СТБ, який хотів взяти коментар у Черновецького на камеру, відштовхали від мера працівники прес-служби, а Казбек Бектурсунов погрозив «розбірками» з керівництвом каналу Наразі обидві сторони дійшли згоди та висловлюють взаємоповагу та надію на подальшу 03.06.2008 Прокуратурою міста Донецька порушила кримінальну справу проти співробітника «Грифону», який побив журналіста газети «Острів» Ігоря Нежурко. Судові позови до журналістів та ЗМІ - 1 02.06.2008 Народний депутат від БЮТ, волинянин Євген Кирильчук висловив певність, що судовий позов Києво-Печерської Лаври проти нього і "Західної інформаційної корпорації" – безперспективний. Це Євген Кирильчук зазначив під час прес-конференції, – інформує ЗІК. Євген Кирильчук розповів: «Мені інформацію передавав працівник, віруючий, який мені телефонував на мобілку, не називаючи прізвища: «Ви мені як глибоко віруючій людині маєте повірити». Я не міг сказати, що то неправда, бо людина говорила дуже переконливо. "При тому він сказав, що гроші поступили із Донецька. Це був період, коли відбувався масовий підкуп депутатів у Верховній Раді. Вони не спростують цю інформацію", – висловив певність народний депутат. Він зазначив: «Я їм ще можу сказати: «Якщо ви хочете точно знати цю інформацію, через ваше право сповіді ваших людей ви можете точно взнати, коли і хто про це говорив. Але ви цю інформацію не маєте права розповсюдити». «При тому вимагають через пресу вибачень. Закон забороняє рішення суду публікувати в пресі без згоди тих, кого вони притягують до відповідальності. Через те, то все не варте виїденого яйця», – вважає Євген Кирильчук і додав, що вимагатиме розгляду справи у львівському суді.
Таке рішення прийняв Високий суд Правосуддя в Лондоні 5 червня 2008 року, йдеться в прес-релізі компанії "Ейкін Гамп Страусс Хауер енд Фельд", що представляла інтереси Ахметова, повідомляє "Українська правда". "Високий суд Правосуддя в Лондоні присудив збитки в розмірі 100 000 доларів США і судові витрати на користь Рината Ахметова в справі про наклеп проти Інтернет-видання Оглядач. Приводом для розгляду стала низка статей, у яких містилися численні брехливі заяви на адресу Ахметова", - говориться в повідомленні. Постанова також винесена проти двох редакторів видання Олега Медведєва і Ярослава Білика, а також проти журналіста Тетяни Чорновіл. Адвокат Ахметова Марк МакДаугалл повідомляв, що Ахметов "задоволений рішенням Високого суду". "Ми маємо намір рішуче домагатися виконання постанови у цій справі про наклеп проти "Оглядача" та інших відповідачів в Україні", -цитує адвоката "УП". Тим часом «Оглядач» на своєму сайті розмістив матеріал «Ахметов "разводит" Обозреватель на $100 тыс», де наголошує, що Україна не імплементувала положень міжнародного законодавства, згідно з якими рішення британських судових органів легітимне в Україні. На думку, «Оглядача», український суд швидше за все, не підтвердить рішення лондонського. Втім, за словами експерта з медіаправа Наталії Петрової, «безумовно, безпосередньо рішення британського суду не виконуються. Але існують процедури, коли ці рішення можуть бути виконані. Принесуть юристи Ахметова до українського суду рішення британського суду і заявлять позов про його примусове виконання. Український суд зобов'язаний буде його розглянути».
За рішенням суду з Закритого акціонерного товариства «Бліц-Інформ» стягнуто на користь Сидоренка, як відшкодування моральної шкоди 22 000 000 грн. та у відшкодування судових витрат по справі 2 200 010 грн, а всього стягнуто 24 200 010 грн. Також головний редактор газети «Бізнес» Кобишев С.А. має виплатити на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 5 000 грн. Аналогічну суму стягнуто з спеціального кореспондента газети «Бізнес» Біроваша М.М.Окрім того, суд заборонив Відповідачам використовувати фотографії пана Сидоренка без дозволу останнього. Нагадаємо,19 листопада голова консультаційної ради консорціуму ЄДАПС Юрій Сидоренко подав позов до ЗАТ “Холдингова компанія “Бліц-Інформ”. Сума заявленого позову становила 46 млн. гривень. Ю.Сидоренко вважає, що відомості про нього, які були опубліковані в газеті “Бізнес”, що входить в холдинг, є недостовірними і дискредитують його.
Нагадаємо, що 30 жовтня 2006 року на «УП» була опублікована стаття Сергія Грабовського «Чи справді Олександр Мороз приміряє президентську корону?». Лідер СПУ просив визнати неправдивими та такими що ганьблять його честь і гідність наступні висловлювання автора: «Але, якщо проаналізувати поведінку Олександра Мороза за кермом Верховної Ради, ми побачимо зовсім інші тенденції – від небажання помічати відсутність у залі засідань Рената Ахметова у той час, коли голосує його картка, до перелицювання норм регламенту для того, щоб легше ухвалювати потрібні «антикризовій коаліції» рішення». Під час розгляду справи, Олександр Мороз доповнив позов вимогами про відшкодування моральної шкоди і просив стягнути з кожного з відповідачів по 2500 гривень. Рішеннями Печерського районного суду Києва від 5 липня 2007 року та Апеляційного суду Києва від 14 січня 2008 року у задоволенні позову Олександру Морозу було відмовлено. Судова палата ВСУ постановила попередні рішення судів у справі залишити в силі, оскільки доводи скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку, що судами допущені порушення норм матеріального чи процесуального права. Ухвала оскарженню не підлягає.
Предметом позову став матеріал Олени Кириченко «Мода на искусство. Что купить в коллекцию?», надрукований у травневому номері «Жіночого журналу» 2007 року. На думку позивачів, уривок з цієї статті принижує їхню честь, гідність і ділову репутацію. Олег Пінчук вважає, що статтею Олени Кириченко «все, над чим він працював до цього, було помилкою, що двадцять років його праці ставиться під сумнів». «Я не вірю жодному її слову, поки вона не надасть докази. Я не вірю, що Хаматов, який ставить на обкладинку Пінчука, сказав, що його успіх— ілюзія, а ціни — «блеф», — заявив Сергій Поярков. Його обурює, що рейтинг художників складався на основі слів десятьох експертів, імена яких у журналі не вказано. У відповідь Олена Кириченко пояснила, що опублікований матеріал не потребує жодних доказів. «На прес-конференції не потрібно підходити і просити кожного учасника підписатися, де їхні слова, а де ні. Гріш ціна тоді нашій журналістиці», — сказала пані Кириченко. Коли суддя намагався з’ясувати, хто був автором матеріалу, Олена Кириченко зазначила, що «в журналістиці існують різні жанри, де є чи нема автора, а круглий стіл – це публічний жанр», тож вона має право записати думки публічних людей, опрацювати й опублікувати їх. «Я не просила мистецтвознавців сказати погано про Пояркова чи Пінчука, мене цікавила їхня думка про стан сучасного мистецтва», — наголосила вона. До прийняття рішення жодна зі сторін не змінила своєї думки. Сергій Поярков переконаний, що «ця стаття навмисно завдає шкоди іміджу художників, а Олена Кириченко автором наведеного тексту, бо він не є цитатою. Представник же позивачів під час судового процесу «почав сумувати, що в Україні немає закону про жанри журналістики». Водночас Алла Бронішевська, представник «Видавничого дому «Світ», наполягає на тому, що на початку статті зазначено, що всі питання розглядалися фахівцями під час круглого столу, і жоден із них не звернувся у редакцію із оскарженням надрукованого. Також вона звернула увагу судді на рішення Європейського суду, який розглядав аналогічну справу. В ньому було вказано, що «застосування до заявників санкцій за висловлення оціночних суджень Європейський суд визнає не виправданим звинуваченням у свободі вираження думок». Олена Кириченко ще раз наголосила, що художники ¬— публічні люди, і їхню творчість можна оцінювати негативно чи позитивно. «Невже я, почувши несхвальні відгуки про Пінчука чи Пояркова, мала припинити дебати і покликати тих мистецтвознавців, які кажуть про них гарно?» — запитала вона. Після оприлюднення рішення суду Олена Кириченко заявила, що планує оскаржувати його в апеляційній інстанції. Вона також збирається звернутися із скаргою до Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації.
Нові елементи про судові позови журналістів та ЗМІ 03.06.2008 Сьогодні Апеляційний суд Києва залишив без задоволення апеляційну скаргу колишнього директора ДКП ТРК «Київ» Валерія Ткачука, щодо тимчасового призупинення реорганізації ДКП ТРК «Київ», повідомляє прес-служба Київського Медіа Холдингу. Прес-секретар КМХ Дмитро Козонак повідомляє що: «Сьогодні, 3 червня, Апеляційний суд міста Києва залишив без задоволення апеляційну скаргу колишнього директора ДКП ТРК «Київ» Валерія Ткачука щодо ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 1-го квітня, якою залишалося без задоволення клопотання колишнього директора телеканалу «Київ» накласти заборони на дії КМДА та Київської міської ради, пов’язані з реорганізацією ДКП ТРК «Київ» та призупиненням дії вже виданих ним рішень та розпоряджень.» Як повідомив ІМІ Валерій Ткачук, в апеляційні скарзі він просив щоб до рішення у справі поновлення його на посаді директора ТРК «Київ», були припинені всі дії по реорганізації каналу, оскільки у разі рішення про поновлення Ткачука на посаді може трапитись так, що канал «Київ»у тому вигляді, в якому він був, вже не існує. Рішення по справі про поновленні на посаді директора ТРК «Київ» Валерій Ткачук очікує протягом десяти днів.
КоментаріДодати коментар |
Червень 2008 виявився напруженим у стосунках журналістів та представників влади. Надалі актулаьним питанням є напади на журналістів, яких в червні було зафіксовано 4 випадки та перешкоджання професійної діяльності.