Екс-міністр праці та соціальної політики, а зараз народний депутат від Партії регіонів Михайло Папієв також думає, що перехід на «білі» зарплати не принесе очікуваного результату, хоча до цього, на його думку, треба йти. Водночас не менш гострою проблемою він вважає різні умови соціального та пенсійного забезпечення, які передбачає чинне законодавство для працівників приватних та державних ЗМІ.

«Яка різниця, за великим рахунком, чи журналіст працює у ЗМІ, засновником якого є приватна особа, чи держава? А в них абсолютно різні умови оплати праці і різні закони, за якими вони виходять на пенсію», - зазначив депутат. За його словами, законопроекти, які врегулюють цю ситуацію, готуються. При цьому Михайло Папієв зауважив, що від ідеї закону до його ухвалення Верховною Радою проходить півтора-два роки. Більш ефективним, на його думку, є широко застосовуваний в інших країнах принцип соціального діалогу між владою, роботодавцем та найманими працівниками.

Журналістка Тетяна Чорновіл («Оглядач») також наголосила, що для журналістів приватних ЗМІ тривала відпустка чи лікарняний, як правило, неможливі. Вона звернула увагу і на той факт, що по 10-15 роках праці у журналістиці саме через такі умови багато людей змінює професію. На думку Тетяни, захистом інтересів журналістів на «низовому» рівні якраз і покликані займатися профспілки, чого, на загальну думку учасників круглого столу, наразі не відбувається.

Юрист Української Асоціації Видавців періодичної Преси Дмитро Чоповський наголосив на необхідності проведення роздержавлення державних та комунальних друкованих ЗМІ. Європейські стандарти свободи преси виключають можливість заснування друкованих ЗМІ органами державної влади та органами місцевого самоврядування. І Україна, ставши членом Ради Європи, взяла на себе зобов’язання дотримуватися цих стандартів.

Дмитро Чоповський також зазначив: «На сьогодні відповідно до Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» журналісти державних ЗМІ мають набагато більший соціальний захист. По-перше, їх заробітні плати прирівнюються до зарплат відповідних державних службовців, вони мають право на велику пенсію, як і державні службовці. З іншого боку журналісти комерційних ЗМІ вимушені працювати в абсолютно протилежних умова.

Сєрова Марія, експерт інституту медіа-права, також наголосила на важливості питання роздержавлення державних і комунальних ЗМІ. Як зазначила Марія, для цього вже підготовлена достатня законодавча база. На сьогодні на розгляді в органах державної влади також перебувають знаходяться відповідні проекти нормативно-правових актів. Тому слід значно активізувати роботу у цьому напрямі.