|
|||||||||||
Партнери УАВПП |
4 грудня 2018
Соцмережі: нові правила використання в журналістських матеріалах. Рекомендації від ІМІЗ іншого – соцмережі є новітніми технологіями, ще одним каналом комунікації в сучасному світі. Якщо вміти з ними професійно працювати, а не репостити все підряд у стрічку новин – соцмережі можуть працювати навіть оперативніше та надійніше за такий традиційний засіб комунікації, як телефон. Експерти ІМІ дійшли висновку, що пора переглядати наш суворий підхід до соцмереж у бік більшої лібералізації. Зустрічайте нову політику користування соцмережами від Інституту масової інформації. Перше найголовніше. Соцмережі не скасовують стандартів журналістики. Інформацію із соцмереж потрібно перевіряти так само, як і будь-яку іншу інформацію. Нещодавній приклад: заступник мера Конотопа, який проїжджав повз молокозавод в Ічні й написав у Фейсбуці, що він знищений через вибухи на складах. ЗМІ підхопили цю інформацію без перевірки. Згодом виявилося, що завод стоїть цілий, як і стояв. За написану в соцмережах інформацію відповідає той, хто її написав. Але журналіст несе відповідальність за перевірку цієї інформації і має повідомити аудиторії правду, а не просто переставити в новини пост із ФБ – журналіст має з’ясувати, це дійсно так чи ФБ-користувач вигадав цю історію, чи, може, там інші деталі. Це основи журналістських стандартів. Крім того, це також питання балансу, а не тільки достовірності. Друге найголовніше. Користуючись соцмережами як джерелами інформації, потрібно перевіряти, чи дійсно той, хто написав пост, є тим, за кого себе видає. В нагоді тут можуть стати “сині галочки”: корпорації їх вигадали саме з метою відфільтрувати прецеденти з фейковими акаунтами, зокрема відомих людей або інституцій. Окрім синьої галочки, підтвердженням ідентичності може слугувати ваше особисте знайомство з користувачем, особисте спілкування з ним, підтвердження від колег. Якщо профіль вам невідомий і ви не впевнені в його ідентичності, то перед тим, як постити інформацію з нього, проведіть базовий факт-чекінг:
Водночас не забувайте, що навіть офіційні акаунти або сторінки відомих користувачів можуть бути зламані зловмисниками. Протягом останніх кількох років зловмисники вже створювали фальшиві акаунти відомих людей у соцмережах, наприклад Коломойського й Саакашвілі. Журналісти перепощували їхню інформацію без перевірки ідентичності акаунту і потім про це, звісно, шкодували. Припустимо використовувати соцмережі як джерело, коли:
Якщо ви берете інформацію із соцмережі, обов’язково додайте до новини скріншот такої інформації і поставте посилання на першоджерело. Не варто використовувати соцмережі як джерело в таких випадках:
“Інтернет – це дуже потужний інструмент обміну інформацією, а інструмент сам по собі не може бути злом. Але злом може бути неправильне і безвідповідальне використання інструменту людьми. Молотком можна забивати цвяхи, а можна пробити голову сусіду. Але не молоток винен у шкідливих наслідках свого використання. Так само з інтернетом. Він є джерелом інформації – без сумнівів. Але він не є і не може бути надійним або єдиним джерелом інформації”, – вважає медіаюрист Алі Сафаров Саме через такі переваги, як незалежність передання інформації, швидкість, масовість, інтернетом користується маса людей, для яких метою діяльності є не передання інформації, а маніпуляція нею. Починаючи від професійних провокаторів для підриву безпеки держави і закінчуючи маркетологами, що в прихованій формі просувають товари своєї фірми. В умовах розвитку інтернету для професійної журналістики єдиний варіант зберегтися – це стати саме надійним джерелом інформації, на противагу джерелам в інтернеті. Завоювати собі репутацію і авторитет, щоб користувачі інтернету знали, куди зайти за дійсно перевіреною інформацією. Бути готовим публічно відповідати за будь-який фейк чи неправдиву інформацію на своїх шпальтах або в ефірі. Поки що українська журналістика перебуває в процесі усвідомлення викликів пов’язаних з інтернетом. У нас усе ще попереду.
Джерело: ІМІ.
КоментаріДодати коментар |
Журналісти регулярно використовують соцмережі як джерела для новин. З одного боку, дійсно, із соцмереж у ЗМІ потрапляють неперевірені й сумнівні факти, фейки, “вброси”, маніпуляції, люди, коні, гітаристи і клоуни.