 |
|
- Про асоціацію
- Членство в Української Асоціації Медіа Бізнесу (УАМБ)
- Новини ринку преси
- Юридичний сервіс
- Професійна освіта від УАМБ
- Календар подій
- Публікації
- Блоги
- Медіакарта
Партнери УАВПП
Як писати про СНІД
Жива історія - кращий спосіб привернути увагу читача
Павло Пімінов, директор з комунікацій Фонду Олени Пінчук «АнтиСНІД», в своєму виступі "СНІД в Україні та все, що про нього потрібно знати різним групам людей. Як писати про СНІД" зазначив, що "Місія журналіста та його робота полягають в тому, щоб готувати матеріали і давати інформацію, цікаву для читача. Але в той самий час в кожного з майстрів слова є рідні та близькі люди, і всі бажають, щоб вони були в безпеці. Тому якщо в тих матеріалах, які ви готуєте, ви зможете використати інформацію, яка допоможе - зробить це! Не нехтуйте можливістю передати цю інформацію. З людської точки зору це дуже важливо, адже крім посади в кожного з нас є життя, яке ми бажаємо зберегти. Найважливіше в темі СНІДу те, щоб люди розуміли як можна заразитися, а як - не можна", - акцентував Павло.
СНІД, за словами Павла, передається трьома способами:
1. Через кров - коли відбувається проникнення крові ВІЛ позитивної людини в кров здорової людини. Тому будь які маніпуляції з кров'ю мають бути захищеними. (Приклади: ін’єкційна наркоманія, контакт хірургів з ВІЛ інфікованими пацієнтами)
2. Через незахищені сексуальні контакти (сперма, вагінальні виділення, секреторні рідини пов’язані з сексуальними контактами тощо)
3. Від матері до дитини під час пологів. Якщо ВІЛ позитивна жінка чекає дитину, їй треба приймати терапію заздалегідь, народжувати через кесарів розтин та не годувати дитину грудьми. Виконання цих трьох правил дає шанс народити здорову дитину. Народжені діти від ВІЛ позитивної матері півтора роки знаходяться під спостереженням лікарів, а через ці 1,5 роки діагноз в дитини або підтверджується, або знімається. Дуже багато матерів народжують здорових дітей.
Практика показує, що читачів "чіпляють" цікаві історії, і саме на цьому будуються всі хороші матеріали. Життєва історія - це кращий спосіб привернути увагу читача, тому найбільш цінним для журналіста Павло вважає накопичення таких історій. І радить журналістам звертатися до обласних організацій або фондів, які є в кожному місті, з проханням допомогти познайомитись з ВІЛ-інфікованої людиною.
Але в роботі з такими людьми є важливий нюанс який відрізняє ВІЛ інфіковану людину від, наприклад, людини, яка живе з онкологією. Цей нюанс – набагато сильніша дискримінація ВІЛ інфікованих людей в українському суспільстві. Для цих людей спілкування з журналістом та упізнання є певною мірою ризиком для життя.
Тому, спілкуючись з такими людьми, важливо розуміти, що в руках журналістів не просто інформація про ВІЛ-позитивну людину, яка має бути донесена читачам, а життя людини. Прикладів життів, зруйнованих руками журналістів - дуже багато. Коли людям доводилося їхати з міст, міняти місце проживання, роботу тощо через неприйняття оточенням їх самих та їх хвороби.
Павло радив журналістам замислитися на тим, щоб людина, яка дає дозвіл знімати її на камеру чи оприлюднювати її історію, розуміла, що вона робить, і що цей її вибір є усвідомленим.
Задачею журналіста є пересвідчитися в цьому.
"Місія «Не нашкодити людині» є дуже важливою для журналіста. Як ризики, так і відповідальність журналіста дуже високі. В довготерміновій перспективі, якщо ви налагодите відносини з співтовариством цих людей - так щоб ви завжди могли зняти трубку і зателефонувати комусь із них - у вас завжди буде гарна життєва історія. А гарна життєва історія - це завжди гарний матеріал. На 99% ця історія робить ваш матеріал цікавим для читача. За життєві сюжети вам і потрібно боротися", - підкреслив Павло.
ВІЛ/СНІД та політкоректність
Психолог та експерт у сфері ВІЛ/СНІДу Лайма Гейдар в своїй доповіді на тему «Юридичні та етичні аспекти роботи журналіста, який пише про СНІД» зазначила, що, створюючи матеріал, журналіст транслює чиїсь ідеї, а також знаходить, обробляє та передає інформацію через певні канали. І дуже багато залежить від того, як журналіст говорить про ВІЛ-СНІД: чи боїться він хворобу, чи жахається аморальності проституток чи наркоманів, які її розповсюджують.
Але ж ВІЛ давно увійшов в життя звичайних благополучних людей середнього та вищого класу - і перестав бути прерогативою частини людства в особах споживачів ін’єкційних наркотиків, працівниць секс-індустрії, гомосексуалістів. СНІД передався в основну популяцію, і став хворобою домогосподарок. Причому ця тенденція є світовою.
Тому, з огляду на таку поширеність хвороби, у висвітлені теми ВІЛ/СНІД існує політкоректність, якої має дотримуватися журналіст, щоб не образити чи скривдити людину. Лайма навела приклади дискримінаційної лексики у вигляді таблиці та надала пояснення як ті чи інші неполіткоректні висловлювання можна замінити.
Антидискримінаційна лексика
|
Невдалий або неполіткоректний вислів |
Пояснення |
Політкоректний аналог |
|
СНІДоносець, СНІДозний, |
Стигматизуючі вирази Нині поширений більш коректний вислів «ВІЛ-позитивний», що означає позитивний серологічний статус крові на антитіла до ВІЛ. |
Людина, яка живе з ВІЛ (ЛЖВ); людина з ВІЛ; ВІЛ-позитивний; людина, яка живе зі СНІДом (у разі встановленого діагнозу). |
|
ВІЛ-інфікований |
Вираз, що потребує уточнення Вживається здебільшого в медичному контексті. В соціальному контексті слід надавати перевагу термінам «ВІЛ-позитивний», «людина, що живе з ВІЛ». |
Людина, що живе з ВІЛ (ЛЖВ), ВІЛ-позитивний (ВІЛ-позитивна). |
|
Пацієнт з ВІЛ, хворий на ВІЛ/СНІД, хворий на СНІД |
Стигматизуючі вирази Визначення «пацієнт» доцільне лише в клінічному контексті. У побуті або на роботі людина не виступає як пацієнт медичного закладу. Термін «пацієнт» використовують лише медичні працівники в медичних закладах. Люди, що користуються послугами ВІЛ-сервісних НУО, називаються «клієнти». |
Людина, яка живе з ВІЛ (ЛЖВ); людина з ВІЛ; ВІЛ- позитивний; людина, яка живе зі СНІДом (у разі встановленого діагнозу). |
|
Боротьба з ВІЛ |
Стереотипний вираз, кліше Це поширене висловлювання нагнітає страх перед ВІЛ/СНІД, що відображається на сприйнятті ЛЖВ як таких, що несуть небезпеку. |
Протидія епідемії ВІЛ- інфекції (запобігання новим випадкам інфікування ВІЛ); робота зі зменшення наслідків епідемії ВІЛ- інфекції. |
|
Наркоман, «торчок», «на голці», «нарик» |
Стигматизуючі вирази Зневажливі назви споживачів наркотиків. |
Наркозалежна людина; людина, яка має проблеми з наркотиками; споживач наркотиків; споживач ін'єкційних наркотиків (СІН). |
|
Проститутка, жриця кохання, представниця найдавнішої професії |
Стигматизуючі вирази Визначення, які знеособлюють людей та не враховують того факту, що до секс-бізнесу залучені не тільки жінки, а й чоловіки. Окрім того, деякі публічні інтелектуали наполягають на тому, що саме журналістика є найдавнішою професією. |
Жінка комерційного сексу (ЖКС); чоловік комерційного сексу (ЧКС); працівник/ ця секс-бізнесу; особи, залучені до секс-бізнесу; чоловіки або жінки, які надають сексуальні послуги на комерційній основі; працівниці/ки комерційного сексу (ПКС). |
|
Гомосексуалізм, гомосексуаліст
|
Стигматизуючі вирази Мають негативне забарвлення. Застарілі терміни медичного походження, що позначали медичний діагноз у радянській психіатрії.
|
Гомосексуальність, гомосексуал |
|
Спільнота ЧСЧ |
Вирази, що потребують уточнення У випадку, коли йдеться про сексуальну чи поведінкову практику та епідеміологію, варто говорити про соціальні групи. В цьому випадку доречно вживати «група ЧСЧ». Коли мається на увазі сексуальна та гендерна ідентичність, або будь-які політичні активності людей, об‘єднаних загальною метою та цінностями, застосовуються терміни «ЛҐБТ-спільнота», «гей-спільнота». |
Соціальна група ЧСЧ, Спільнота ЛГБТ |
|
Групи ризику |
Вираз, що потребує уточнення 26 років тому епідемія концентрувалась в трьох групах: ЧСЧ, ПІН та ПКС. Але тепер, у всьому світі, ВІЛ вийшов за рамки окремих соціальних груп до загальної популяції населення і став прерогативою домогосподарок. Саме тому вираз «групи ризику» вважається застарілим. Груп ризику не існує, оскільки всі люди у певних ситуаціях ризикують інфікуватись ВІЛ. |
Групи, уразливі до ВІЛ, або найуразливіші до ВІЛ; групи, найбільш уразливі до інфікування ВІЛ |
|
Заразитись ВІЛ, заразитись СНІДом, вірус СНІДу |
Некоректні вирази Сьогодні коректніше вживати вираз «інфікуватися» ВІЛ, ніж «заразитися». Щодо інфікування СНІДом, то це неможливо, оскільки вірусу СНІДу не існує. СНІД — це остання (четверта) стадія ВІЛ- інфекції, сукупність різноманітних симптомів. |
Інфікуватись ВІЛ; інфікуватись вірусом імунодефіциту людини; хворіти на СНІД (у разі встановленого діагнозу). |
Життєва правда про те, як жити зі СНІД
Вислів Дмитра Шерембея, голови правління пацієнтської організації Ukrainian Community Advisory Board (Ucab), (яка веде боротьбу за доступ українців до лікування за державні кошти - прим. авт.), який вже 12 років живе зі СНІД, став крилатим для журналістів - учасників модуля: "Жоден діагноз не є моральною характеристикою людини. Самий страшний вірус, який є на землі - це ідіотизм". Ідіотизм, який скалічив, за словами Дмитра, мільйони людей.
Він поставив журналістам питання: "Чому ВІЛ-позитивні люди до сьогоднішнього часу дуже некомфортно себе почувають в нашій країні?". І, трохи зачекавши, сам на нього відповів, підкресливши, що основна проблема полягає в тому, що безграмотні люди через засоби масової інформації сформували хибне, невірне та злочинне ставлення до ВІЛ-інфікованих людей - як до таких, до кого можна ставитись зневажливо та недобре. Внаслідок цього, стверджує Дмитро, переважна більшість українців не бажає знати про свій ВІЛ-статус, адже бути людиною, хворою на ВІЛ-СНІД, соромно.
Продовжуючи свою тезу, Дмитро наголосив: "Соромно бути ідіотом та людиною, яка до когось погано ставиться". Отже, єдиним та головним антивірусом для цієї хвороби є журналісти. А все, що ВІЛ-інфіковані люди чекають від журналістів – правдиві розповіді світу, що "Ми люди, ми любимо, в нас є руки, ноги, серце, в нас є здорові діти, ми строїмо сім'ї, отримуємо освіту".
Звертаючись до журналістів, Дмитро наголосив: "Місією журналіста є лікування суспільства від хвороби, яку не ви сіяли. Ніколи не розповідайте суспільству, що хвороба якимось чином може позбавити людину її таланту, здатності жити та любити життя. Не керуйтеся невірною інформацією, хибним ставленням та глупими переконаннями. Все, що ви робите - це або підвищення температури в суспільстві, або її зниження. Це формування або тепла, або холоду.
Те що ви розповісте про "нас" - буде нашим життям. І ми з цим будемо жити, перебуваючи у певних відносинах з лікарями, на роботі, в дитячому садку. Ми будемо експлуатувати культуру, в якій існуємо, і яку, по суті, будуєте ви. Ми (висловлюючи позицію ВІЛ-інфікованих людей - прим. авт) вважаємо, що завдяки журналістам історія СНІДУ в Україні змінилася. Сьогодні співпраця ВІЛ інфікованих людей та журналістів дозволяє великій кількості людей по-людськи народжувати дітей, а не робити це в коридорі, як це було ще 10 років тому". Міф про те, що СНІД подібний чумі поступово зник, а публічна дискусія на "незручну тему" змінила Україну та людей, які потребують адекватного ставлення до себе.
Дмитро завершив свій виступ висловивши надію, що через деякий час ВІЛ інфікована людина припинить соромитися бути тою, якою вона є незалежно від своєї хвороби. І тоді настане своєрідний "мікрорай в тій країні, де я живу".
"Коли ви пишете правду, яка когось рятує, життя в Україні стає більше. І за це вам велике спасибі", - подякував він журн6алістам наостанок.
Організатотори 8 навчального модулю Університету Журналістської Майстерності - Українська Асоціація Видавців (УАВПП) за підтримки Системи Компаній Кока-Кола в Україні та за сприяння Фонду Олени Пінчук "АнтиСНІД" – запрошують усіх журналістів, хто пише на тему ВІЛ-СНІД, надсилати свої запитання чи звертатись за необхідною вам інформацією до нас за адресою pr@uapp.org або за телефоном +38044-425-57-87. Ми будемо раді також допомогти вам встановити контакти з експертами, хто допоможе вам професійно та обґрунтовано висвітлювати цю соціально важливу тему.
Підготувала Дарія Віннікова, УАВПП
Коментарі
Додати коментар
[ ]
«Університет Журналістської Майстерності» охоче ділиться порадами фахівців та експертів, які брали участь та передавали свої знання та бачення учасникам 8 навчального модулю Університету Журналістської Майстерності.