Результати дослідження: Чи відчувають тиск журналісти під час проведення журналістських розслідувань?

Доступ до інформації

Половина опитаних (52,2%) вважають, що ситуація з доступом до інформації ніяк не змінилася у 2010р.. Четверо з десяти опитаних вважають, що ситуація погіршилася (38.7%). Незначна частина респондентів налаштовані оптимістично і стверджують, що ситуація з доступом до інформації поліпшується (9.1%).

Тобто, більшість розслідувачів суттєвого погіршення щодо доступу до інформації не спостерігають. ОДНАК, більше третини опитаних означили негативні тенденції (закритість інформації, заборона торкатися гострих тем і т.д.), які в близькому майбутньому можуть набути більших масштабів.

Під час проведення розслідувань більшість журналістів (74,5%) робили інформаційні запити до органів державної влади. Переважна більшість тих, хто звертався з інформаційними запитами (93.8%), отримували відповіді. ЛИШЕ 14.8% респондентів отримали відповіді у повному обсязі. ОДНАК, майже половина з них отримали відповіді не в повному обсязі (48,1%), а третина (30,9%) отримала відповідь не по суті запитання.

У порівнянні з результатами дослідження 2009р. вдвічі зменшилася кількість запитів, на які не надійшли відповіді (6,2% у 2010р. проти 16,7% у 2009р.).

Таким чином, можна зробити висновок, що влада почала частіше відповідати на запити, але робить це неякісно і не в повному обсязі.

Респонденти низько оцінюють якість офіційних відповідей за критеріями «доступність», «оперативність», «повнота та достовірність інформації».

Вище за інші критерії оцінена достовірність(34,1% респондентів виставили «4» та «5» балів), але тут слід зауважити, що майже всі опитані зазначають, що інформація, яка надається, якщо і є достовірною, то дуже часто неповна, не по суті запитання, а тому переважно малоінформативна і не корисна.

За критерієм «доступність»відсоток позитивного оцінювання значно зменшився. порівняно з 2009р. на 12 % зменшилась кількість респондентів, які оцінили доступність інформації 4–ма балами);

оперативністьі досі оцінюється переважно посередньо і гірше, але значно збільшився відсоток тих, хто оцінив оперативність отримання інформації у 3 бали; повнота інформації: ситуація дещо поліпшилася порівняно з 2009р. (17,5% проти 11,8% оцінили у 4 бали та збільшився відсоток тих, хто означив оцінку» «3»), проте значно погіршилась порівняно з 2008р., коли «четвірку» виставили 25,7% опитаних; достовірність: незважаючи на те, що серед інших ознак за поточним дослідженням – це найвище оцінена ознака, тим не менше, на тлі попередніх розподілів спостерігається дуже негативна динаміка і зростання посередніх та низьких оцінок проти чотирьох та п’яти балів у попередні роки.

Тиск на журналістів

Майже половина опитаних (48,2%) не відчули на собі ніякого тиску після оприлюднення матеріалів журналістських розслідувань. ОДНАК, чверть респондентів (26,2%) свідчить про те, що відчули його у відкритій формі (арешти накладу, обшуки, погрози журналісту або членам його родини, фізичне насильство тощо), ще чверть (25,6%) вказує на опосередковану (приховану) форму тиску.

У більшості випадків (76,9%) судового позову проти редакції не було. Лише трохи менше, ніж в чверті всіх випадків, редакції мали судові тяганини. Переважна більшість із них (15%) завершувалася на користь редакції і лише 2%- на користь влади.

Аналіз відповідей свідчить про спалах прихованого тиску в жовтні 2009р. (саме у передвиборчий період).

Інформація - проект «У-Медіа» Інтерньюз Нетворк

Додати коментар

Ім'я, Прізвище* E-mail Захист від спаму* Текст повідомлення*  

Додати коментар