Мартін Лангевельд створив чудовий опис для перебудови технологічного процесу у відділах новин з метою створення багатіших, більш контекстуальних сайтів новин.
Чому робота репортера повинна вимірюватися кількістю статей, чи то дві статті про суди та поліцію на день, чи то один на тиждень глибокий шедевр журналістського розслідування? У разі застосування каскадної моделі управління контентом, кожен репортер слідкує за цілим портфелем питань, тем, тенденцій, судових процесів, персоналій, компаній, органів державної влади, міст, вулиць, будівель, неприбуткових організацій – і щоденна робота може складатися із завершення основної статті за результатами журналістського розслідування щодо якогось з вищезазначених питань, у той самий час розміщення повідомлень у блогах щодо розвитку ситуацій за десятками тем і додавання нових записів до Вікіпедії по інших темах.
Так называемый croudsourcing пользуется всё большей популярностью у журналистов. Достаточно правильно поставить вопрос в твиттере, и тогда останется только собрать мнения и экспертные комментарии в статью. Не такой уж плохой метод, но для многих журналистов-твиттерян он становится наркотиком.
Gawker нашел самых ленивых репортёров, паразитирующих на своей умной твит-ленте.
Незважаючи на світовий спад у ЗМІ, справи у таких глянцевих журналів мод, як Вог (Vogue) все ще йдуть досить добре. Яким чином вони уникли долі аналогічних менш гламурних видань? Шляхом “дешевого задоволення” в часи економічної скрути, каже Рой Грінслейд (Roy Greenslade).
2009 год можно смело назвать годом кризиса в СМИ, но совсем в другом смысле. Амбициозные стартапы («Слон», BFM.ru, OpenSpace и ваш покорный слуга) вот-вот потеснят закоснелые бизнес-модели традиционных медиагигантов. Сопротивляясь изо всех сил, они пугают нас копирайтом и пытаются задавить размерами. Но правда уже не на их стороне.
Мартим Фигуэйро (Martim Figueierdo), португальский издатель и редактор, с моей точки зрения, – последний оставшийся в живых настоящий, подлинный, стопроцентный медиаромантик. В разгар кризиса – летом 2009 года – запустил ежедневную газету i (и с точкой), настоящую, подлинную, авторскую ежедневную газету. Он – последний – еще и в том смысле, что, скорее всего, последователей у него не будет. На этом проекте имеет все шансы завершиться эпоха – проживет ли он год – полтора, или выплывет на рекламную поверхность потому, что другие утонут, – но, с высокой степенью вероятности, в Португалии не будет новых ежедневных газет. Мартим – при любом раскладе – скорее всего, окажется и последним главным редактором ежедневной газеты; ему 30 с небольшим, тогда как его коллегам из Diario Journal, Espresso и Publico – по 70 с большим. Он их точно переживет.
На днях стало известно, что инвестгруппа Digital Sky Technologies вложилась в компанию Zynga — крупнейшего производителя популярных игр для соцсетей. А также докупила 1,5% акций сети Facebook к уже имеющимся 3,5%. Станут ли Алишер Усманов и Юрий Мильнер русскими Мёрдоками?
О том, что все плохо было, писали.
О том, что сейчас плохо, тоже писали.
О том, что будет совсем нехорошо, писали.
О том, что тенденции просматриваются, как минимум, драматические – поговорили.
А есть ли пусть частные, пусть неприменимые сию секунду, но здоровые и перспективные модели существования традиционных СМИ в эту революционную постпечатную эпоху?
Владелец лондонской газеты "Evening Standard" Александр Лебедев ведет переговоры о покупке британских "The Independent" и "The Independent Sunday", пишет "The Financial Times". Это может быть политическое задание Кремля с целью улучшения образа России, полагают эксперты.
Один из крупнейших медиаконцернов в Европе – Аксель Шпрингер – знает не только то, что онлайн-контент нужно делать платным, но и, похоже, знает как.
Современный деловой мир не выживет на слухах, ему нужна качественная журналистика, а она стоит денег, – объясняет пиарщик и онлайн-стратег издательского дома Кристоф Киз для NYtimes.
Пока New York Times, Sports Illustrated и Alex Springer выдумывают хитрые ходы, чтобы окупить производство контента, в AOL решили подойти к проблеме с другой стороны, и придумали модель, как производство контента удешевить.
Я пообіцяв директору з питань комунікацій, що я зведу матеріал для електронної пошти, який можливо буде розіслати за переліком для відправки електронної пошти Інституту. Якщо ви є регулярним читачем, ви впізнаєте тут багато ідей, які є вже висловлював, проте все одно вам буде цікаво читати це повідомлення.
У розмовах про сейсмічні поштовхи, що відчуває сьогодні журналістика, було багато сказано про участь спільноти у журналістиці, проникнення мультимедійних форматів у створення інформаційних матеріалів, розвиток мобільних платформ та відхід у минуле традиційних засобів реклами. Менше було сказано про те, як цей розвиток стосується інших серйозних зсувів ландшафту – наше суспільство повертає на 180% від нестачі інформації до її надлишку. Сьогодні від дослідження до дослідження цей факт все більше підтверджується, лідери інформаційної індустрії починають замислюватись як адаптувати журналістику до ери перевантаження інформацією.
Мартін Лангевельд створив чудовий опис для перебудови технологічного процесу у відділах новин з метою створення багатіших, більш контекстуальних сайтів новин.
Чому робота репортера повинна вимірюватися кількістю статей, чи то дві статті про суди та поліцію на день, чи то один на тиждень глибокий шедевр журналістського розслідування? У разі застосування каскадної моделі управління контентом, кожен репортер слідкує за цілим портфелем питань, тем, тенденцій, судових процесів, персоналій, компаній, органів державної влади, міст, вулиць, будівель, неприбуткових організацій – і щоденна робота може складатися із завершення основної статті за результатами журналістського розслідування щодо якогось з вищезазначених питань, у той самий час розміщення повідомлень у блогах щодо розвитку ситуацій за десятками тем і додавання нових записів до Вікіпедії по інших темах.