Новини Української Асоціації Медіа Бізнесу (УАМБ)

Держкомтелерадіо підрахував статистичні дані про випуск в 2017 році друкованих ЗМІ із загальнодержавною, регіональною та/або зарубіжною сферою розповсюдження - 911 423 800 примірників на рік. Джерело інформації - ДНУ «Книжкова палата імені Івана Федорова». Моніторинг не включає дані щодо видань із місцевою сферою розповсюдження, однак дозволяє робити важливі висновки.

Згідно з останніми статистичними даними, менше половини з річного тиражу преси видається українською мовою. Українська Асоціація Медіа БІзнесу (УАМБ) вже декілька раз пропонувала ефективне рішення, яке дозволяє збільшувати відсоток публікацій українською мовою та при цьому не призводить до відмов передплатників через порушення їх очікувань. Просимо видавців підтримуват галузеву позицію, викладену ТУТ

Поточний стан земельних відносин робить вигідною єдину модель: швидку генерацію грошового потоку завдяки експорту сировини, оренді землі та лізингу техніки. Однак більш вигідною для розвитку сіл та місцевих громад є модель, коли діти фермерів матимуть бажання працювати на власній землі, а не якнайшвидше тікати з села до міста.

Український аграрний устрій має базуватись на  потужному класі фермерів. Щоб сформувати його запровадження повноцінної власності на ключовий ресурс агровиробництва – землю. 

За роки дії мораторію власники землі втратили відчуття цінності свого основного активу. Адже більшість власників паїв – люди похилого віку, які самостійно не в змозі обробляти свою землю та здають її в оренду. Це відсторонення призводить і до вимирання сіл, і до зниження якості грунтів, і загалом - до занепаду сільських територій. Чи зможе земельна реформа  зупинити ці негативні тенденції?

Подія відбудеться у Харкові 17 серпня, та є другою у серії відкритих заходів для регіональних комунальних друкованих видань в рамках проекту ОБСЄ «Подальша підтримка реформи державних друкованих ЗМІ»

У Рівненській області конкуренція між орендарями вже призвела до зростання орендної плати за землю на 60-70% за останні 3 роки. Власники все більше довіряють фермерам, і для переходу  на новий рівень розвитку усім учасникам земельних  відносин  необхідний  вільний обіг землі.

Об’єднання зусиль громади – один з найпотужніших факторів розвитку села. Однак для   реалізації цього потенціалу  громада має спиратись на власні ресурси, основними з яких є земельні і які зараз, під час дії мораторію, є законсервованими.   Саме цей аспект обговорювали фермери, керівники місцевих ОТГ та представники громадськості, які зібралися 11 липня на дискусію за круглим столом у Івано-Франківську на тему «Формування ринку землі в Україні. Як земельна реформа позначиться на розвитку сільських територій?». Захід був організований Національною асоціацією сільськогосподарських дорадчих служб в Україні спільно з Українською Асоціацією Медіа Бізнесу.

Чому люди, важко працюючи на землі, мають ще кудись подаватися на заробітки? Чому орендатори, використовуючи головний ресурс селян – землю – є «соціальними вбивцями» на селі? Відповідь – неефективна робота ринку землі і занадто довге збереження мораторію на вільний обіг землі с/г призначення. Саме вільний ринок та активна робота територіальних громад дадуть розвиток і селу, і ринку праці.

Запровадження ринку створить конкуренцію серед потенційних покупців та орендарів, а конкуренція підштовхне гравців ринку до підвищення ефективності виробництва.

Херсонська область – зона ризикованого землеробства, де необхідне зрошування. Але для того, щоб застарілі системи зрошування відновлювали – необхідні гарантії тривалого господарювання на землі, яких зараз, за умови домінування оренди, не має. Яким чином підвищувати ефективність використання земель, та якими мають бути засади формування повноцінної власності на землю?