Facebook, YouTube, Twitter та Microsoft підписали Кодекс ЄС з мови ворожнечі

Фото: Лорен Хьорлі (Lauren Hurley)/PA

Компанії, які є власниками соціальних медіа, зазначають, що вони достатньо розумні, щоб тримати баланс, забезпечуючи при цьому користувачам свободу вираження поглядів.

Онлайн "Кодекс поведінки", спрямований на боротьбу з мовою ворожнечі, був нещодавно запроваджений Європейським Союзом у партнерстві з чотирма найбільшими світовими інтернет компаніями.

Facebook, Twitter, YouTube та Microsoft були залучені у розробку цього Кодексу, зокрема, призначеного і для боротьби з расизмом та ксенофобією у Європі. Ефективність цих зусиль ускладнюється різноманітністю варіантів правозастосування у різних країнах по відношенню до питань, які вирішує кодекс.

Кодекс також заохочує компанії-власниці соціальних медіа вживати швидких заходів у випадках, коли вони отримують відповідні звернення.

Кодекс поведінки є невеликим документом, і не має прямого юридичного впливу на інтернет компанії, незважаючи на те, що багато з політик, викладених у ньому, вже включені до інших законодавчих актів Євросоюзу,таких як Директива з електронної комерції. Навпаки, він запроваджує "суспільні зобов'язання" для компаній, включно з вимогою перевіряти "більшість чинних вимог щодо видалення протизаконної мови ворожнечі" менш ніж протягом 24 годин, та спрощує механізми правозастосування для прямих попереджень компаніям.

Віра Журнова (Vĕra Jourová), комісар ЄС з питань правосуддя, гендерної рівності та прав споживачів, яка очолювала створення цього кодексу, прив'язує його до контексту терактів у Парижі та Брюсселі. «Нещодавні атаки терористів нагадали нам про термінову необхідність вжити заходів щодо протизаконної мови ворожнечі онлайн», - зазначила вона. – «Соціальні медіа, нажаль, є одним з інструментів, які терористичні групи використовують, щоб радикалізувати молодих людей. Расисти використовують їх, щоб поширювати насильство та ненависть».

«Ця угода є важливим кроком уперед, який дозволить забезпечити, що інтернет лишатиметься місцем для вільного та демократичного висловлення думок, де поважають Європейські цінності та закони».

Визначення мови ворожнечі у кодексі поведінки є вузьким: документ описує її як «усі публічні дії, які підбурюють до насильства або ненависті, спрямованих проти групи осіб або члена такої групи, визначеної за критерієм раси, кольору шкіри, релігії, родового, національного або етнічного походження».

Ця заборона врівноважується правом на свободу висловлення думок, яке, як підкреслює кодекс, охоплює «не тільки… 'інформацію' або 'ідеї', які сприймаються схвально, розглядаються як необразливі або нейтральні, але також і на ті, які зачіпають, шокують або збурюють державу чи яку-небудь частину її населення».

Усі інтернет компанії, які підписали Кодекс поведінки, підкреслили, що напруга як така має місце. Директор з громадської політики та зв'язків з урядом компанії Google Лі Джуніус (Lie Junius) зазначила: «Ми докладаємо зусиль, щоб наші послуги надавали людям доступ до інформації, але ми завжди забороняли протизаконну мову ворожнечі на наших платформах… Ми вітаємо співпрацю з Комісією, спрямовану на розробку підходів ко- та саморегулювання, яке дозволить боротися з мовою ворожнечі онлайн».

Моніка Бікерт (Monika Bickert), яка очолює напрямок глобальних політик у Facebook, зазначила: «Охоплюючи спільноту у 1.6 млрд осіб у світі, ми докладаємо багато зусиль, щоб тримати баланс між наданням людям можливостей висловлюватися та одночасно забезпечувати шанобливе середовище. Як ми чітко зазначаємо у Стандартах Спільноти, на Facebookнемає місця мові ворожнечі».

Карен Уайт (Karen White), керівниця з публічних політик Twitter у Європі, підкреслює: «Ненависницькій поведінці немає місця у Twitter, і ми продовжимо цілеспрямовано працювати з цим разом із нашими партнерами у індустрії та громадянським суспільством. Одночасно ми залишаємося відданими своїй справі, докладаючи зусиль, щоб твіти поширювалися. Але є дуже чітка різниця між свободою виражень та поведінкою, яка підбурює насильство і ненависть».

Кодекс поведінки є першою важливою спробою врегулювати, яким чином технологічні компанії мають реагувати на мову ворожнечі онлайн. Але обмежені можливості залишають ще багато аспектів зловживань поза цим документом: наприклад, утиски за статевою ознакою Кодекс поведінки не розглядає як мову ворожнечі. Тому у Великій Британії минулого тижня була розпочата кампанія, у якій взяли участь різні партії та яку підтримав Facebook, яка заохочує подання пропозицій щодо того, яким чином зменшити жінконенависницькі дії у онлайн середовищі.

Оригінал цієї публікації – тут:https://www.theguardian.com/technology/2016/may/31/facebook-youtube-twitter-microsoft-eu-hate-speech-code

Додати коментар

Ім'я, Прізвище* E-mail Захист від спаму* Текст повідомлення*  

Додати коментар