|
|||||||||||
Партнери УАВПП |
3 вересня 2010
Як тематичні сторінки можуть дати глядачам можливість побачити «повну картину новин»В той час, коли велика кількість новинних сайтів агрегують близькі за тематикою або пов’язані історії, The Spokesman-Review є тим одним із небагатьох видань, яке надає читачам стислий підсумок за темою разом із лінками. Такий підсумковий матеріал забезпечує можливість зрозуміти, як остання новина пов’язана із загальною картиною. Раян Піттс, старший редактор The Spokesman-Review з питань цифрових медіа, наголошує на важливості надання допомоги читачу, який нещодавно приїхав в місто, або не слідкував за розвитком подій. «Саме у цьому місці ви можете захопитись тим, що відбувається, і надалі слідкувати за розвитком ситуації», - сказав він у телефонному інтерв’ю, і назвав те, що вони роблять, як «щось на зразок місцевої Вікіпедії». Боротьба із «втомою від новин» Коли Вікіпедія стала використовуватись як ресурс для перевірки інформаціїпри підготовці новин до ефіру, дехто почав популяризувати концепцію «Вікіпедіювання» новин, за вдалою назвою Метта Томпсона – тобто, підкріплення поточних новин контекстною інформацією. Томпсон (колишній працівник Poynter) розвинув цю ідею минулого року як колега Дональда У. Рейнолдсау Інституті журналістики Рейнолдса у штаті Міссурі. Перебуваючи там, Томпсон розробив прототип підсумкового матеріалу, сфокусований на проблематиці, замість того, щоб концентруватися на події як центральній темі новини. І тепер він працює над розробкою тематичних сайтів місцевих новин спільно зі станціями, які входять до складу національного громадського радіо. Частково Томпсона надихнулодослідження, проведене у 2008 за дорученням Associated Press. У дослідженні AP, виконаному Групою з Контекстних Досліджень, були використані якісні антропологічні методи для вивчення дорослої молоді як споживачів новин. Дослідження показало, що дорослі у віці від 18 до 34 років відчувають «втому від новин» - їм забагато оновлень та замало інформації, яка лежить у фундаменті того, що відбувається, та може міститися у підсумковому огляді теми. Це не просто «бажання шоколаду, в той час як потрібна броколі», як дехто описує різницю між бажанням аудиторії і думкою журналістів про те, що аудиторія хоче. «Люди, які брали участь у дослідженнях, мали можливість чітко наголосити на дисбалансі у їх «новинній дієті» як на проблемі, зазначається у звіті. «Вони говорили про те, що незадоволені тим, що мусять відслідковувати розвиток ситуації або шукати висновки в потоці новин». У звіті наводяться слова одного чоловіка: «Новини [сьогодні] не розповідають усю історію цілком, а скоріше надають можливість попереднього перегляду. Іноді це дещо дратує. Мені не подобається отримувати інформацію шматками». Використання тематичних сторінок для повноцінних репортажів Природа новин є такою, що більшість кількість нашої роботи адресована читачам лише на короткий період часу. Проте тематичні сторінки, які включають підсумкові огляди, мають довшу тривалість «життя на полиці». Вони можуть спрямовувати читачів на історії майбутніх періодів. Вони використовують можливості Інтернет, надаючи посилання, яких не вистачає всередині репортажів. І хоча The Spokesman-Review не побачило сплеску трафіку від розвитку тематичних сторінок, вони змогли завоювати аудиторію, отримали зовнішні посилання і більше можливостей для отримання прибутку. Крім того, як зазначив у травні один із керівників компанії Google, новинні репортажі на близьку тематику конкурують один із одним. «Натомість розгляньте можливе зростання авторитетності новинних статей, якби інформацію про розвиток подій викладали під однією постійною інтернет-адресою - як живий структурний елемент, що поновлюється», зазначила Марісса Маєр, Віце-президент компанії «Google», під час засідання підкомітету в Сенаті. «Сьогодні ми можемо бачити цю практику у статтях Вікіпедії і на тематичних сторінках NYTimes.com. результатом якої є єдина авторитетна сторінка із послідовним довідково-інформаційним ресурсом, що з часом набуває впливу і прихильності користувачів». Пізніше компанія Google проводила експеримент із так званими «Живими історіями» із грудня по лютий спільно із виданнями The New York Times і The Washington Post. Кожна жива історія включає висновки, які складаються приблизно з п’яти параграфів. Як зазначають у компанії «Google», 75% відсотків людей, які надсилали зворотну інформацію, зазначили, що надають перевагу формату Живих Історій перед традиційними онлайн-статтями. Крім того, вони витрачають значну частину часу на вивчення історій. За отриманими результатами у лютому Компанія випустилаКодекс живих історій. Досвід видання The Spokesman-Review Хоча The New York Times протягом багатьох років мала тематичні сторінки, які містили оглядові матеріали, більшість інших газет не пішла цим шляхом. The Spokesman-Review показує, що цей підхід – не лише для гігантів. Газета розмістила свою першу тематичну сторінку 23 лютого про Ранчо хлопців ранкової зірки. В оглядовому матеріалі подається зведення з заяв про неналежне ставлення до хлопців - від заяв колишніх мешканців у 2005 році до перемоги Ранкової зіркиу першій судовій інстанції 12 лютого. «Зараз на сайті розміщено вісім тематичних сторінок, ще 15 чи 20 планується розробити протягом наступних кількох місяців, - сказав Піттс. - Основну роботу виконали репортери й редактори, - зазначив він. - Коли вони роблять тег до статті, редакційна система автоматично «прив’язує» її до тематичної сторінки. Відділ онлайн-новин співпрацює з муніципалітетом для визначення важливих тем. Саме тут починається робота репортерів і редакторів», - говорить Піттс. Значна частина редакційної роботи полягає у виборі ключових історій, які потрібно включити до репортажу. Редактори повинні аналізувати цілі роки у пошуках історій, які будуть безпосередньо пов’язані із тексом підсумкового матеріалу. Далі репортери або редактори пишуть такий підсумок, і в середньому він складається з 250 слів. Помічник завідувача відділу міських новин відповідає за оновлення висновків за необхідності. «Хтось повинен цим опікуватись», - каже Піттс. Незважаючи на нову роботу, проект добре сприйняли у ньюзрумі. «Приємно допомагати читачам, які не подібні на нас» але попадають у новини, - підкреслює Піттс. ******* Це саме той тип читача, якого новинні сайти можуть досягти за допомогою тематичних сторінок. А для тих, хто відвідує сайти новин час від часу, «історія, що викладається поступово, може здатись криком мавпи», - писав минулого року Стів Єлвінгтон. Тому добре розроблені тематичні сторінки можуть дати таким читачам «м’який, майже енциклопедичний вступ до теми». Єлвінгтон пропонує декілька важливих «треба» і «не можна»для сайтів новин, які бажають розпочати вести або поліпшити свої тематичні сторінки. Ключова річ, яку не потрібно робити - не потрібно робити роботу абияк. А що було б у вашому переліку необхідних і непотрібних дій? Які теми і компоненти для підсумкових сторінок були б хорошими? Чи знаєте ви інші новинні сайти, які їх використовують? Автор: Морін Скоурен Джерело: poynter.org Редактура, переклад: Редакторский Портал КоментаріДодати коментар |
Гарячі новини самі по собі не створюють збалансованої медіа-дієти, тому видання The Spokesman-Review у м.Спокейн, штат Вашингтон, працює над тим, щоб запропонувати читачам повнішу картину за допомогою тематичних сторінок, які підсумовують роки інформаційних матеріалів.