Не хотинські вісті

Чотири роки тому Лєра Лауда разом із журналістами зі Львова, Києва та Вінниці запустила  газету і сайт «Дирижабль». Він мав стати пілотним проектом незалежного самоокупного медіа для малого містечка. Творці «Дирижабля» обрали Ямпіль — невеличке місто на українсько-молдовському кордоні (і, до того ж, рідне місто Миколи Балабана). Виданню вдалося наростити аудиторію, але не стати самоокупним — торік, коли ґрантове фінансування скінчилось, «Дирижабль» заморозили. А невдовзі Лєра разом із автором платформи для сайтів The City Олександром Білінським створила агенцію, яка допомогла запустити десяток онлайн-видань у невеликих містах. MediaLab запитав Лєру Лауду, чому цього разу має вдатися.

Торік у травні ми оголосили конкурс на підтримку регіональних видань. Кошти на цей проект дав NED. Зі ста тридцяти заявок редакцій ми обрали десять: дві приватні газети й вісім комунальних, які вже роздержавились або перебували в процесі роздержавлення.

«Дирижабль» заморозили, бо він не зміг на себе заробляти, а в Ямполі не було для ного працівників. Ми врахували цей досвід. Основні вимоги до нового проекту — самоокупність, комерційна незалежність та фінансова стабільність редакцій. Крім цього, вони повинні були мати мінімальний штат із головного редактора, журналістів та обов’язково — комерційного директора. Спершу всі редакції нас запевняли, що в них є така людина, втім у результаті з’ясувалося, що це був якийсь секретар, якого вони так називали, але він здебільшого не мав жодного стосунку до реклами.

Ще одна обов’язкова вимога — відмова від джинси і немаркованої реклами. Від власників також вимагали незаангажованості та чистої репутації.

Врешті стартували дев’ять видань: Кременець City, Калуш City, Новоград-Волинський City, Нова Каховка City, Петропавлівка City, Старкон City, Біляївка City, Mltpl City та Лиман City.

Старт мережі нових регіональних медіа ми анонсували у серпні торік, однак усі редакції запускалися окремо й у різний час. Під час перехідного періоду відпали дві редакції з Кропивницького та Миргорода. 

Із комунальними було простіше. У них був драйв, бажання робити щось нове, а не писати лише про місцевих політиків. Вони почали ставити у свої газети, якими займалися паралельно, тексти із сайтів, працювати з нативною рекламою.

Редакції звикали, що треба працювати не два-три дні на тиждень, а п’ять, а інколи й усі сім. УКалуші, наприклад, за кілька місяців після старту звільнилася вся редакція, і головна редакторка сама робила сайт. Потім вона знайшла трьох молодих людей, які швидко навчилися робити новини і тексти. Сайт перезапустили за два тижні.

Ми обирали міста з населенням понад 50 тисяч. Задля експерименту взяли ще й Біляївку Одеської області, де трохи більше 10 тисяч мешканців у місті і 15 тисяч у районі. Однак зараз вони випускають найбільше публікацій на місяць — понад 90. Для порівняння, у Старокостянтинова їх 30-40. У тієї ж Біляївки вийшла найбільша кількість пояснювальних матеріалів, які стабільно набирають багато переглядів. Одними з перших редакція у Біляївці започаткувала формат конкурсів та офлайн-подій. Матеріал про найбільш впливову жінку Біляївської громадипереглянули понад 19 тисяч читачів, а для нагородження переможниці організували церемонію.

Редакції були і є цілком самоокупні. Вони фінансуються з реклами, яку продають на сайті та в газеті, а також із продажу самої газети. Редакції отримали платформу, послуги дизайнера, програміста і чотирьох менторів, які стали для сайтів шеф-редакторами. Кожен ментор щодня стежить за контентом, править тексти, якщо треба — по кілька разів просить переписати новину. У березні у штаті з’явився поточний редактор, який щоранку робить косметичні правки і після цього у групі пише загальні помилки для всіх редакцій, аналізує та дає поради.

Більшість редакторів дуже змінилися, особливо з колишніх комунальних газет. Один із найвдаліших прикладів — Старокостянтинів. Їхня редакторка настільки загорілася цим сайтом, що почала змінювати й місцеву газету. Звісно, є мільйон питань до кожного, але якщо порівняти, якими вони були на початку і якими стали за рік, то сенс у зробленій роботі таки є.

За тематикою ми їх орієнтуємо на лайфстайл. Показуємо приклади із The Village, The Ukrainians,БЖ, приклади нативної реклами — з Meduza. Крім цього, ми намагалися відучити писати «чорнушні» новини про вбивства та ДТП, звісно, якщо це не надзвичайно важливо. Політики здебільшого немає, але ми намагаємось, щоб журналісти контролювали владу. Втім, поки що вони трохи бояться писати на проблемні теми. Дуже заходять місцевій аудиторії тести.

Крім новин, просимо їх робити живі історії про звичайних людей, фоторепортажі та пояснювальні тексти-картки. Великий акцент і на візуальному оформленні. У Петропавлівці, наприклад, за власною ініціативою редакція взяла в штат дизайнера, який верстає сайт та робить кепшн-відео.

Нещодавно редакції зіткнулися з проблемою передруків. Ми намагаємося юридично вирішити це питання, однак авторське право в інтернеті фактично не працює. Ми пишемо до тих, хто бере наш контент, і просимо вказувати джерело у першому абзаці. Але це роблять не всі.

Ми розробляємо ігрову систему, з допомогою якої будемо визначати рейтинг редакторів сайтів. Одним із завдань буде, наприклад, зробити фоторепортаж на певну тематику, знайти героя для історії чи зробити тест. Таким чином редактори накопичуватимуть бали, які зможуть обміняти на рекламний банер у класного дизайнера. Подібні рейтинги ми запровадили ще на початку весни. Це спрацювало й активізувало багатьох редакторів.

На спільних зустрічах ми обговорюємо помилки та невдачі. Я їм показую, наприклад, новини наХотинських вістях і новини з The Village, аналізуємо фото, структуру, заголовки, пояснюю, що на наших сайтах не може бути заголовку на кшталт «Пливи, пливи віночку…».

Торік ми приїхали до редакцій із купою вимог та стандартів і думали, що все це покажемо і вони круто працюватимуть. Але коли побачили реальні вміння редакторів, які ніколи до цього не працювали зі сайтами, нативною рекламою, фоторепортажами, тестами, зрозуміли, що добряче їх налякали.

Формально проект завершився 30 квітня. Незабаром ми знову оголосимо набір. Сподіваємось отримати ґрант на співпрацю з десятьма новими регіональними редакціями. Поки що розглядаємо варіант часткової підтримки найкращих п’яти з попереднього набору та десяти нових, або повної фінансової підтримки попередніх п’яти і п’яти нових. На півроку для Новоград City, Калуш City,Старкон City, Біляївка City і Кременець City хочемо профінансувати півставки рекламних менеджерів, адже якісна нативна реклама на сайті швидко себе окупить. Крім цього, плануємо створити онлайн-курс для майбутніх редакцій-учасниць менторських програм, який дозволить ефективно і систематично навчати локальних журналістів та редакторів.

Джерело: МедіаЛаб

Додати коментар

Ім'я, Прізвище* E-mail Захист від спаму* Текст повідомлення*  

Додати коментар