Десять питань для журналістів в еру перевантаження

Робота з перевантаженням інформацією – сплітання плутанини з непов’язаних між собою заголовків у зв’язну, сильну структуру – одна з базових передумов моєї роботи у RJI. У вступному записі Newless.org, я це сформулював так: «Я хочу почути набагато менше про майбутнє новин і набагато більше про майбутнє контенту. Я хочу змістити фокус уваги з книжок, які ми публікуємо, та конференцій, які ми проводимо, до розвитку такої теми: як допомогти аудиторії краще зрозуміти стан нашого світу.»

Зважаючи на те, що ми затіваємо експеримент з надання контексту, ми ставимо багато запитань самі собі, щоб допомогти сконцентрувати власні зусилля. Я надумав поділитися з вами і очікую ваших коментарів, викликів, приміток та доповнень:

1. Чи ми даємо спільноті змогу відчувати себе краще інформованою або лише засмучуємо її?

Зараз ми знаємо правду, що шокує: Через тонни заголовків на інформаційних сайтах багато споживачів відчувають себе заваленими, а не підключеними. Я хочу, щоб відвідувачі мого сайту, передивляючись кожну його сторінку, думали: «Я можу з цим впоратися» і «Я хочу дізнатися про це більше».

Це означає, що макет і дизайн сторінки повинні передавати чітку ієрархію інформації. Це означає, що сайт повинен запрошувати відвідувачів, надавати стисло відомості високого рівня на теми, що їх стосуються, і дозволяти їм глибоко пірнути у деталі, щоб вони не обрали. Це означає, що ми маємо бути дуже обережними добираючи, що показувати, а що ні – я не хочу просто вивалювати заголовки статей для того, щоб люди клацали на них мишею.

БІЛЬШЕ НА ЦЮ ТЕМУ: «Що молоді люди не люблять в Інтернеті» (Доповіді Ноймана, зима 2008 р.)

2. Наскільки важливо це знати нашій спільноті і чому?

Вважається, що редактори постійно ставлять собі це запитання, але суміш заголовків на більшості інформаційних сайтів все ще, здається, обирається за датою, а не за важливістю. Це – раціональна поведінка. Одноденні історії часто потрапляють на сторінки у добірках і чим більше добірок, тим більше товару на продаж.

Проте трафік є дешевим, особливо, у локальному контексті. Це - одноденний трафік. Я хочу побудувати стосунки з моїми відвідувачами. Я хочу прихильності. Якщо я можу зачепити їх на гачок нарисом, що продовжуватиме мати значення у їхньому житті і через рік або п’ять років, я створюю реальну – і рідкісну – цінність.

Більше журналістських робіт повинні виправдовувати своє існування більш або менш відвертими деклараціями, чому вони мають значення. Не лише викласти докази аудиторії, а змусити журналістів подумати про них.

БІЛЬШЕ НА ЦЮ ТЕМУ: «Дефіцит уваги – потреба у журналістиці, необмеженій часовими рамками» (Snarkmarket 8/07)

3. Ми ганяємося за більшими історіями чи просто за історіями про останні події?

Цикл створення новин вчора цілком був спрямований на заповнення новинами порожніх місць – знайти щось особливо цікаве, що сталося у певному проміжку часу, і закинути його на сторінку або в ефір. Звільнений від часових та просторових обмежень цикл створення новин завтра повинен просувати вперед найбільш важливі історії – повідомлення про розвиток подій, безумовно, але також і аналіз під різним кутом та визначення зв’язків.

Коли ми зробили достатньо, щоб визначити структури, що пов’язують події разом, наша мета повинна полягати у тому, щоб вивільнити ці моделі – що відповідають останнім подіям, але не обмежуються ними. Більшу історію розповісти більш важливо. Визначаючи як структурувати історії та пріоритезувати наші репортажі, ми починаємо зверху– розповідаємо більшу історію – і йдемо донизу.

БІЛЬШЕ НА ЦЮ ТЕМУ: «Це все б’є ключем» ((Newsless.org, 9/08) )

4. Ми синтезуємо інформацію чи просто її збираємо?

Інформаційні сайти майже перебороли фобію надавати посилання (лінки) на інші сайти. Їхні власники почали визнавати, що набори посилань за певною темою можуть бути так само цінними як і інша стаття про це. Але багато списків посилань лише є результатами пошуку у пошукових системах, вони безсистемні та розкидані, бо відбір керується складними, проте неефективними алгоритмами.

Належний нагляд за цим потребує синтезу. Він вимагає дбайливого розміщення посилань і стислих описів. У більшості випадків посилання повинні доповнювати (а не дублювати) одне одно.

Більшість існуючих алгоритмів сьогодні все ще борються за те, щоб досягати цієї цілі, що не означає, що створення алгоритмів є завжди невірним підходом. Мім-агрегатори Габе Рів’єра, наприклад, Techmeme та Memeorandum виконують дуже корисні функції, які людина навряд чи змогла б замінити. Людські виміри важко зважувати. Проте навіть машинні алгоритми Рів’єра доповнюються людьми. Я краще оберу кілька дійсно цікавих тематичних сторінок, ніж тисячу сторінок невідомо чого.

БІЛЬШЕ НА ЦЮ ТЕМУ: «Кураторство та журналісти як куратори» (Мінді МакАдамс, 12/08) (Mindy McAdams, 12/08))

5. Як ми працюємо на тих, хто не знає геть нічого або багато на цю тему?

Для тих, хто вперше знайомиться з певною темою, я хочу надати легко засвоюваний огляд. Для профі я хочу надати можливість повноцінної роботи, сповненої підібраними джерелами, із енергійними діалогами та всебічними базами даних. Я хочу провести новачків до знання на рівні експертів з будь-якої теми, яку вони схочуть пізнати, але більш за все мене цікавить, щоб вони зрозуміли базову ситуацію у справах, які для них важливі.

Висловлюючись чітко, я маю за мету перетворити якомога більше новачків на експертів з настільки багатьох тем, наскільки можливо, проте, на мою думку, це можливо лише за умови, що я ставитимусь до двох читацьких аудиторій по-різному і створюватиму між ними безперервний континуум.

БІЛЬШЕ НА ЦЮ ТЕМУ: «Національний блок пояснення: робота із попитом на новини для журналістів» (  PressThink, 8/08)

6. Чи чітко ми надали дороговказ у своєму огляді?

Одна з найбільш помітних характеристик Інтернету – можливість працювати з нелінійними історіями. Гіперпосилання дозволяють створити певну форму подачі матеріалу, яка чудово імітує хаос реальності та людської думки, яка вільно рухається. Ми маємо тенденцію мислити про навігацію лише у контексті всього сайту (наприклад, перенесення відвідувачів з домашньої сторінки до статті). Нам потрібно забезпечити чітку навігацію у межах теми та між темами. Якщо відвідувач раптом опиниться посередині тематичного матеріалу – наприклад, перейшовши за результатами пошуку до блогу – він повинен мати можливість потрапити у початок або до іншого компоненту інформації. Ми повинні ретельно слідкувати, як ми користуємось такими покажчиками як строки, мапи, ієрархії та зміст.

БІЛЬШЕ НА ЦЮ ТЕМУ: «Де я?» (A List Apart, 8/06)

7. Чи використовуємо ми тисячу слів на тому місці, де має бути фото?

Здатність фотографій, звуків та графіків ілюструвати те, що не можуть передати слова, не обговорюється. Але ми часто підходимо до створення мультимедійних інформаційних матеріалів скоріше як до світу в собі, ніж застосовуючи якісь методи ефективного викладення зв’язного оповідання. Ми хвалимося кількістю опублікованих за день відеоматеріалів, але часто нехтуємо можливістю скористатися відеоматеріалом, щоб вберегти читача від кількасот слів нудної прози.

Якщо тема потребує розуміння плану місцевості, ми повинні використати мапу. Якщо годиться візуальне посилання, ми повинні скористатися графікою. Ми повинні зміщати акцент з виробництва просто більшого обсягу мультимедійних матеріалів до інтеграції ефективніших мультимедіа.

БІЛЬШЕ НА ЦЮ ТЕМУ: «Переосмислюючи досвід мультимедіа»(Pointer Online, 11/05)

8. Наскільки гарними є наші фільтри?

«Такої речі як інформаційне перевантаження не існує, це просто не працює фільтр», - говорить Клей Шірки (Clay Shirky). Погоджуєтесь ви з цим надто загальним висновком чи ні, є шанси, що Ви колись потрапите на інформаційних сайт, коли фільтр на ньому не працюватиме, можливо, під час використання функції пошуку. Незважаючи на те, що багато інформаційних організацій витратили багато грошей за технологію пошуку, я власне користуюсь Google, щоб знайти більшість інформаційних сайтів. Чи можуть ресурси, які ми витрачаємо на пошук, піти на розробку ефективніших фільтрів в іншому місці?

Я хочу озброїти відвідувачів гарними інструментами фільтрування інформації, яку ми представляємо. У обговореннях, наприклад, фільтри за рангом та репутацією можуть допомогти швидко визначити високоякісні статті. Час, тегування та систематизація можуть стати базою для створення відмінних фільтрів. Чим більше інформації ми надаємо, тим кращих фільтрів ми потребуємо.

БІЛЬШЕ НА ЦЮ ТЕМУ: «Надлишок інформації у відділі новин» (Newsless.org, 9/08)

9. Чи наш матеріал знайде аудиторію і коли вона буде готова для цього?

«Якщо новина настільки важлива, вона мене знайде», - сказав студент коледжу  у фокус-групі. За такого ставлення, як отримувати плату за інформаційні матеріали?

Безумовно, нереалістично очікувати, що кожна тема, яку ми вважаємо важливою, досягне кожного, кого, на нашу думку, вона має досягти. Але прозоро концентруючи увагу та зусилля на тих історіях, які ми вважаємо найважливішими і продовжуючи ці історії з часом, а не впадаючи у синдром «ми про це вже писали», ми створюємо більшу вірогідність, що статті будуть знайдені.

Це питання також спонукає нас розглянути чи ми охоплюємо спільноту там, де вона живе, не очікуючи, що вона до нас прийде. Чи ми вийшли на он-лайн та оф-лайн центри, де проводять час члени цільових для нас спільнот? Чи ми зав’язали діалог з блогерами, що висвітлюють пов’язані теми?

БІЛЬШЕ НА ЦЮ ТЕМУ: «Секрет успішної «партизанської» маркетингової он-лайн кампанії» (Online Journalism Review, 10/08)

10.               Як ми керуємо перевантаженням власною інформацією?

Досліджуючи як перевантаження інформацією впливає на звички споживання ЗМІ, ми не повинні нехтувати його впливом на наші методи подачі матеріалів. В еру перевантаження інформацією журналісти мають бути кваліфікованими експертами з управління інформацією. Нам необхідно навчитися очищати великі кількості даних і гострити вміння розпізнавання паттернів. Ми повинні навчитися дотримуватись належної швидкості в світі електронної пошти, звалищ документів, ниток коментарів, потоків «твіт-повідомлень», RSS-каналів та дощок он-лайн бюлетенів.

Світла сторона всього цього така: якщо ми зробимо все це правильно, якщо ми надамо цінних послуг сконцентрованій спільноті, ми можемо заручитися підтримкою спільноти, що допоможе нам керувати цією повінню. Вони допоможуть нам переглядати документи один за одним, привернуть нашу увагу до значних віх у розвитку подій, витягнуть інформацію із закритих місць в офф-лайні та допоможуть ідентифікувати паттерни. В еру перевантаження інформацією, наші люди – найкращий інструмент в наших руках.

БІЛЬШЕ НА ЦЮ ТЕМУ: «Нова парадигма преси (Snarkmarket, 6/06); «Чому я працюю у тематичних блогах» (By Daniel Victor, 3/08)

Джерело: Newsless.org

Переклад: «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна» - веб-партнер УАВПП

Додати коментар

Ім'я, Прізвище* E-mail Захист від спаму* Текст повідомлення*  

Додати коментар