Проект Закону про реформу державної та комунальної преси

Проект

вноситься народним депутатом України

Курпілем С.В., посв.№211

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про реформу державної та комунальної преси

ДанийЗакон визначає способи та механізми реформування (реорганізації) друкованих засобів масової інформації (преси), заснованих органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Метою цієї реформи є утвердження свободи слова, посилення соціального захисту журналістів, забезпечення незалежної від влади діяльності редакцій газет і журналів розвиток незалежних професійних друкованих ЗМІ.

Стаття 1. Визначення термінів і понять

У цьому Законі терміни і поняття вживаються у такому значенні:

- преса – друковані засоби масової інформації – газета або журнал, що періодично виходять у світ під постійною назвою відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію, їх назва (бренд, титул) та опубліковані тексти у них становлять інтелектуальну власність;

- редакція друкованого засобу масової інформації – творчо-виробнича структура, що об’єднує журналістів, менеджерів, технічних працівників у трудовий колектив для створення та підготовки газети чи журналу для друку. Редакція може мати статус юридичної особи у тій чи іншій формі або входити до неї як структурний підрозділ.

- об’єднана редакція – редакція друкованогозасобу масової інформації, телередакція та (або) радіоредакція, редакція у складі друкарні, інформаційного агентства, що об’єднані в єдину структуру, засновниками (співзасновниками) якої є органи державної влади та місцевого самоврядування;

- трудовий колектив засобу масової інформації – сукупність усіх працівників, що належать до редакції;

- реформа друкованої та комунальної преси – реорганізація (перетворення), що забезпечує законний перехід прав засновника (співзасновника) друкованих засобів масової інформації та їх редакції від органів державної влади та місцевого самоврядування до трудових колективів редакції.

Стаття 2. Суб’єкти реформування (реорганізації) та сфера дії Закону

1. Суб’єктами реформування (реорганізації) є:
2. органи державної влади та місцевого самоврядування, що є засновниками друкованих засобів масової інформації та їх редакцій;
3. редакції друкованих засобів масової інформації;
4. об’єднані редакції, що виокремлюють із своєї структури редакції друкованих засобів масової інформації у самостійну юридичну особу;
5. юридичні особи – правонаступники редакцій друкованих засобів масової інформації, що входили до 24 серпня 1991 року в систему Держкомвидаву України (так звану систему партвидаву);

2.  Дія цього Закону не поширюється на видання Верховної Ради України – газету «Голос України» та видання Кабінету Міністрів України – газету «Урядовий кур’єр».

Стаття 3. Порядок, способи та механізми реформування (реорганізації) друкованих засобів масової інформації та їх редакцій

1. З моменту вступу цього Закону в дію трудові колективи редакцій комунальних та державних друкованих видань отримують право приймати рішення про реформування (реорганізацію) своїх засобів масової інформації та визначати господарську форму власної діяльності як юридичної особи. Такі рішення приймаються на загальних зборах трудового колективу редакції простою більшістю голосів від загальної його кількості.

Збори трудового колективу редакції вважаються повноважними, якщо у них взяли участь не менше як три четвертих від загальної кількості працівників редакції.

1.1. У разі відсутності рішення трудового колективу про реформування, засновник друкованого засобу масової інформації може прийняти рішення про реорганізацію друкованого засобу масової інформації в офіційний бюлетень, з одночасним припиненням його державної реєстрації як друкованого засобу масової інформації.2. Упродовж десяти днів після проведення зборів трудовий колектив письмово повідомляє органи державної влади та місцевого самоврядування - засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації, а також редакції (за наявності в неї статусу юридичної особи), про позитивне рішення загальних зборів трудового колективу щодо реформування.

3. Упродовж одного місяця з дня отримання повідомлення про рішення трудового колективу щодо реформування органи державної влади та місцевого самоврядування приймають рішення про свій вихід із складу засновників (співзасновників) друкованих засобів масової інформації та їхніх редакцій.

4. Редакції реорганізовуються у господарське товариство, яке створюють члени трудового колективу, із збереженням існуючої назви друкованого засобу масової інформації.

5. Редакції друкованих засобів масової інформації, що входять до складу об’єднаних редакцій, виокремлюються як самостійний трудовий колектив, що створює господарське товариство, яке бере участь у реформуванні на основі цього Закону.

6. Органи державної влади та місцевого самоврядування передають свої права засновників (співзасновників) друкованих засобів масової інформації та їхніх редакцій реформованим редакціям (господарським товариствам), що фіксується у цивільно-правовій угоді. Ця угода є підставою для перереєстрації друкованого засобу масової інформації відповідно до чинного законодавства.

Перереєстрацію реформованих ЗМІ, здійснює Реєструючий  орган в загальному порядку.

Протягом 3 років з моменту опублікування цього Закону Реєструючий орган, зобов’язаний завершити внесення змін, спричинених реформуванням, до реєстру друкованих ЗМІ та припинити дію свідоцтв про реєстрацію друкованих ЗМІ, що не реформувалися.

7. Органи державної влади та місцевого самоврядування до прийняття рішення про вихід із складу засновників (співзасновників) друкованих засобів масової інформації та їхніх редакцій зобов’язані погасити борги із обов’язкових платежів та заборгованість (якщо така є) зарплати з урахуванням установчих договорів та відповідно до законодавства України.

8. Засоби масової інформації, що не будуть реформовані за рішенням трудового колективу, чи перетворені у офіційний бюлетень, можуть бути ліквідовані засновниками у загальному порядку.

Стаття 4. Особливі умови реформи державної та комунальної преси

1. Враховуючи суспільно-соціальне призначення засобів масової інформації, засновниками (співзасновниками) яких є органи державної влади та місцевого самоврядування, їхню особливу функцію в інформаційному просторі держави, необхідність забезпечити їх роль як виразників громадської думки, органи державної влади та місцевого самоврядування передають редакціям друкованих засобів масової інформації майно та приміщення, які вони займають, на особливих умовах.

2. Передача майна редакціям реформованих друкованих засобів масової інформації відбувається наступним чином: органи державної влади та місцевого самоврядування передають за символічну оплату – одну гривню – майно та приміщення трудовим колективам редакцій реформованих  друкованих засобів масової інформації (або їхніх правонаступників), які станом на 24 серпня 1991 року знаходилися у приміщеннях тодішніх партвидавів чи обласних видавничо-поліграфічних комплексах або знаходяться у теперішній державній чи комунальній власності.

3. На основі відповідної угоди господарські товариства, що виникли в результаті реформи державної та комунальної преси, здійснюють компенсацію балансової вартості переданого майна та приміщень шляхом надання 50-ти відсоткової знижки на інформаційно-рекламні послуги (за існуючими редакційними розцінками на час надання цих послуг) органам держаної влади та місцевого самоврядування, що були засновниками (співзасновниками) реформованих друкованих засобів масової інформації, редакцій як юридичних осіб. Ця компенсація здійснюється на основі відповідної угоди аж до повного погашення балансової вартості переданого майна і приміщень. Обсяг однієї подачі рекламно-інформаційних послуг не може перевищувати 30 відсотків від обсягу одного примірника видання (газети чи журналу).

4. Під час перереєстрації реформованого засобу масової інформації не допускається виключення із переліку мов видання зміна державної мови.

Стаття 5. Бюлетені органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

Офіційні бюлетені органів державної влади, органів місцевого самоврядування є засобами розповсюдження інформації про діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування. Такі бюлетені не підлягають державній реєстрації та повинні містити виключно офіційну документовану інформацію, яка створюється в процесі поточної діяльності органів державної влади, органів місцевого і регіонального самоврядування.

Офіційні бюлетені органів державної влади, органів місцевого самоврядування не можуть містити реклами або будь-якої іншої інформації, яка не відноситься до категорії офіційної документованої інформації. При підготовці таких бюлетенів забороняється використовувати працю журналістів.

Бюлетені органів державної влади, органів місцевого самоврядування видаються обмеженим тиражем і розповсюджуються на безоплатній основі зацікавленим особам.

Один примірник бюлетеню обов’язково вивішується у приміщенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування, для загального ознайомлення.

Назва бюлетеню складається з основної частини «Офіційний бюлетень» та назви засновника в родовому відмінку.

Стаття 6. Збереження соціальних гарантій журналістам та державна підтримка преси

1. Журналістам реформованих державних та комунальних друкованих засобів масової інформації, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку та мають не менше 15-ти років стажу на посадах журналістів у державних і комунальних друкованих засобах масової інформації, стаж роботи у яких зараховується до стажу державної служби, при нарахуванні пенсії застосовуються норми, методика та порядок нарахування пенсій державному службовцю.

2. За рахунок економії коштів, що призначались на утримання державної та комунальної преси, держава в межах коштів Державного бюджету надає щорічні субсидії для всіх реформованих друкованих засобів масової інформації, що видаються на депресивних територіях та в районах і містах з малою кількістю жителів. Методика розрахунків цих субсидій розробляється центральним органом виконавчої влади, який відповідальний за інформаційну політику, спільно із Національною спілкою журналістів України та затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 7. Прикінцеві положення

1. Цей Закон вступає в дію з дня його опублікування.
2. До приведення інших законодавчих актів у відповідність з цим Законом вони застосовуються і діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Голова Верховної Ради

             України

Додати коментар

Ім'я, Прізвище* E-mail Захист від спаму* Текст повідомлення*  

Додати коментар