Увага: багато посадових осіб друкованих ЗМІ мають подати декларації у 2018 році

Цей матеріал допоможе представникам ЗМІ дізнатися, чи ви маєте подавати декларацію, і як зробити це без помилок. Зверніть увагу, що серед усіх працівників друкованих ЗМІ до суб’єктів декларування, в першу чергу, відносяться посадові особи редакцій державних та комунальних ЗМІ та особи, що здійснюють діяльність, пов’язану із запобіганням та протидією корупції.

Якщо серед засновників редакції (тобто юридичної особи, яка видає газету) є органи місцевого самоврядування (районна, міська, обласна рада) або орган державної влади (державна адміністрація, міністерство тощо) - посадові особи такої редакції є суб’єктами декларування.

Якщо вам потрібно перевірити, хто наразі значиться у засновниках редакції - ви можете зробити це безкоштовно на веб сайті Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

Важливо! Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) видало роз’яснення, де зазначено, що декларації про майновий стан та доходи мають подавати як керівники та їхні заступники, так і головні бухгалтери та керівники підрозділів, завідувачі відділів та інші особи - залежно від посадових обов’язків. Детальніше про це читайте у Роз’ясненні НАЗК (https://nazk.gov.ua/news/nazk-z-1-sichnya-2017-roku-znachno-rozshyrytsya-kolo-subyektiv-e-deklaruvannya).

Отже перевірте обов’язки членів трудового колективу та за потреби приведіть їх у відповідність до фактичного стану речей. Зокрема, якщо це потрібно - виключіть з переліку обов’язків адміністративно-господарські або організаційно-розпорядчі функції.

Працівники редакцій, які розпочали чи вже завершили реформування відповідно до Закону України «Про реформування державних та комунальних друкованих ЗМІ», нажаль, не звільняються від декларування. Для тих осіб, які припинили виконання функцій держави, передбачений обов’язок подати декларацію наступного року після звільнення/припинення виконання відповідних функцій (у випадку роздержавлення – припинення редакції комунальної/державної форми власності).

Довідково надаємо посилання на пункт Закону, який це визначає. Відповідно до абзацу 2 ч.2-ї Ст. 45 Закону

Особи, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3, зобов’язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Отже посадові особи редакцій, які були перетворені на приватні протягом 2017 року, мають ще раз подати декларації до 01.04.2018 року.

І наостанок – інформація для осіб, які здійснюють діяльність, пов’язану із запобіганням, протидією корупції, імплементацією стандартів у сфері антикорупційної політики, моніторингом антикорупційної політики в Україні (пункт 5 частини 1 ст. 3 Закону). Вимога подавати декларації таким суб’єктами з’явилася лише у березні 2017 року, та була визнана представниками громадянського суспільства як спосіб тиску на антикорупційні організації. Наразі на розгляді Верховної Ради України перебуває законопроект №6675, який має виключити зазначені норми із Закону. Однак на цей момент він ще не прийнятий – отже необхідність подавати декларацію про майновий стан та доходи за 2017 рік наразі є актуальною.

За неподання декларації чи подання недостовірної інформації передбачено застосування адміністративної та кримінальної відповідальності.

Так, стаття 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає:

-          За несвоєчасне подання без поважних причин декларації – накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн. відповідно);

-          За подання завідомо недостовірних відомостей – накладення штрафу від 1000 до 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17000 до 42500 грн. відповідно);

Важливо, що адміністративна відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (тобто якщо помилка перевищує від 170 000 до 425 000 грн.) А якщо помилка перевищує 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (425 тис.грн.) - настає кримінальна відповідальність.

Відповідно до ст. 366-1 Кримінального кодексу України, подання завідомо недостовірних відомостей карається штрафом від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (42500 грн. – 51000 грн.) або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або позбавленням волі на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Детально про порядок подання декларації ви можете дізнатися з інструкцій, розміщених на веб сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (https://nazk.gov.ua/).

Розпочати підготовку до подання декларації варто вже зараз, адже потрібно перевірити або відновити електронний цифровий підпис, перевірити актуальність інформації про майно, зібрати необхідну інформацію чи довідки для заповнення декларації. Крім того, подати заповнену та перевірену декларацію варто не в останні тижні декларування, адже у зв’язку зі значним навантаженням на електронний реєстр в останні дні декларування можливі технічні труднощі, які завадять подати декларацію вчасно.

Цей матеріал розроблено в рамках проекту "Подальша підтримка реформи державних та муніципальних друкованих засобів масової інформації", що здійснюється за підтримки координатора проектів ОБСЄ. Матеріал створено в рамках дослідження стану реформування спрямоване з’ясувати основні тенденції реформування, виявити фактори, що перешкоджають здійсненню реформи та сприяти стабільному її здійсненню.

Додати коментар

Ім'я, Прізвище* E-mail Захист від спаму* Текст повідомлення*  

Додати коментар