Доступ медійників до Верховної Ради: за яких умов можна потрапити до кулуарів (оновлено)

Що чекає на медійників у Верховній раді? 

Як зазначили в пресслужбі ВР, для журналістів створили необхідні умови для висвітлення роботи законодавчого органу — спеціально обладнані робочі місця, місце для брифінгу, запису інтервʼю, трансляції засідань тощо.

Голова Верховної ради України Руслан Стефанчук наголосив: попри обмеження під час дії воєнного стану, важливо, щоби журналісти мали можливість висвітлювати роботу законодавчого органу. 

З огляду на дотримання безпекових вимог і кількість місць в укритті тільки до 30 медійників можуть перебувати в пресцентрі. 

Голова Комітету Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин опублікував додаткові положення щодо змін у правилах акредитації та порядку роботи медійників: 

• Допуск до парламенту можуть отримати виключно ті медіа, що зареєстровані відповідно до Закону України «Про медіа» і систематично висвітлюють роботу Ради. Інформація про акредитацію буде на сайті ВРУ в розділі «Пресцентр».
• Телеканали можуть отримати акредитацію на шістьох людей: два журналісти й чотири оператори. Друковані медіа — для двох журналістів і двох фотокореспондентів, а онлайн-медіа — для двох журналістів і двох фотокореспондентів/операторів.
• Одночасно до засідання допускаються максимум два представники від одного медіа: журналіст + фотограф/оператор.
• Акредитація дозволяє працювати виключно у пресцентрі Ради, тобто в кулуарах на третьому поверсі.
• Заборонено поширювати інформацію щодо початку засідання, його перебігу та ухвалених ініціатив, допоки засідання триває. Публікувати інформацію можна за годину після закінчення. Також не можна вести прямі трансляції з пресцентру й робити фото та відео за межами пресцентру.
• Під час повітряної тривоги пресцентр припиняє роботу, а журналісти мають пройти до найближчого укриття. Пресцентр продовжить працювати після відбою тривоги.

Що обговорювали на зустрічі?

Під час зустрічі медійникам пояснили принцип роботи пресцентру під час засідання парламенту, особливості допуску до будівлі парламенту. Також показали найпростіше укриття в будівлі, куди вони зобов’язані спускатися  під час повітряної тривоги.

За яких умов медійники можуть потрапити до ВР? 

Голова Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин у коментарі «Детектору медіа» розповів, що на певному етапі медійникам потрібно мати обов’язкове страхування для роботи в кулуарах Верховної Ради. 

«Коли були розмови про можливість повернення журналістів до роботи в кулуарах Верховної Ради, то ми обговорювали, що на певному етапі треба буде мати обов’язкове страхування. Щоб це не було додатковим фінансовим обмежувачем. Апарат ВР провів комунікації з різними представниками різних страхових компаній, і обрали форма, яка дозволяє страхувати саме тих людей, які перебувають у приміщенні, саме тоді, коли вони там є», — сказав Юрчишин. 

Юрчишин зазначив, що ресурси для страхування поки що планують взяти у міжнародних партнерів. Таке страхування не зовсім пов’язане із законопроєктом №11153 про страхування журналістів, який ухвалили в першому читанні 16 липня. 

«Законопроєкт фактично вдосконалює регламентацію Національного банку щодо страхування журналістів. Він більше спрямований на те, щоб залучати кошти не лише на страхування апаратури, як це зараз відбувається, а і на страхування журналістів. Бо, наприклад, у “Суспільного” є величезна проблема: вони можуть застрахувати апаратуру, а щодо персонального страхування є певні обмеження. І законопроєкт має розвʼязати цю проблему», — розповів Ярослав Юрчишин.

За словами Юрчишина, зі страхуванням людей, які перебувають у Верховній Раді, це не пов’язано: «Це узгодження між сторонами страхування. Усі парламентські журналісти, які працюють у парламенті, цю інформацію мають. Система побудована так, що хто в цей час перебуває в парламенті, той цю страховку фактично і має за замовчування».

Кого акредитує Верховна Рада? 

Медіаюрист Інституту масової інформації Роман Головенко пояснив, на яких умовах медійників акредитують до Верховної Ради. Голова ВР затвердив окреме Положення про акредитацію медіа при Верховній Раді України дев’ятого скликання на період дії воєнного стану в Україні від 8 травня 2024 року. За словами юриста, у його назві одразу привертає до себе увагу зворот про «акредитацію медіа», тоді як стаття 26 Закону України «Про інформацію», яка регулює питання акредитації, передбачає акредитацію журналістів. Тобто фізичних осіб, а не юридичних, що дає змогу охопити, зокрема, й журналістів-фрилансерів. 

Далі положення звужує категорії тих, хто може акредитуватися при парламенті — до «загальнонаціональних та іноземних медіа, зареєстрованих відповідно до Закону України “Про медіа”, що систематично висвітлюють діяльність Верховної Ради України та щодо яких не запроваджені передбачені законодавством обмеження (санкції)».  Водночас такі обмеження не передбачені згаданим вище законом. 

Роман Головенко пояснює, що не всі медіа в Україні зобов’язані реєструватися. Зокрема, йдеться про онлайн-медіа, які реєструються за бажанням відповідно до закону «Про медіа».  

За законом орган влади має акредитовувати журналістів, а не медіа. Але й у такому разі ситуація впирається в підтвердження журналістського статусу.

 «Статус журналіста підтверджується документом, виданим суб’єктом у сфері медіа, професійною чи творчою спілкою журналістів. Документ, що підтверджує статус журналіста, має містити найменування та вид медіа, його ідентифікатор у Реєстрі суб’єктів у сфері медіа або найменування професійної чи творчої спілки…», — це норма Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста». 

За словами юриста, тобто потрібно бути або членом якоїсь професійної чи творчої спілки журналістів, або працювати на зареєстроване медіа, інакше підтвердити статус журналіста буде проблемно. 

Абзац 13 пункту 4 положення про акредитацію передбачає: «До подання [про акредитацію] додаються… копія документа про страхування життя та здоров’я журналіста на випадок заподіяння шкоди його життю та/або здоров’ю під час виконання ним професійних обов’язків…». Страхові документи вимагаються від медіа починаючи з 1 серпня 2024 року.  Водночас навіть для допуску журналістів на фронт наразі страхування життя чи шкоди здоров’ю не вимагається.

Абзац 5 частини 2 статті 26 ЗУ «Про інформацію» допускає запровадження органом, що акредитує, хіба спрощеного порядку акредитації, але не ускладнення її умов.

«Отже, положення про акредитацію при ВРУ на період війни містить низку обмежень, запроваджених самим парламентом, без їхніх згадок у законі. Проте проблема ідентифікації журналіста / медіа є нагальною не лише в цьому разі, а й для будь-якого органу влади, що акредитує журналістів. З одного боку, держава не береться визначати, хто є журналістом, а хто ні (й професійна спільнота дуже проти цього втручання держави). З іншого – сама професійна спільнота не береться за це питання, саморегулювання є доволі слабким», — підсумовує юрист. 

Розширення доступу до Верховної Ради

25 листопада медійники закликали розширити доступ до засідань Верховної Ради та парламентських комітетів. Відповідну заяву підтримали рух «Чесно», Інститут масової інформації, «Детектор медіа», ГО «Центр протидії корупції», ГО «Центр спільних дій», видання Bihus.info, «Українська правда», «Вокс Україна», «Главком», Антикорупційний центр «Межа».

Громадські організації та медіа зазначають, що попри те, що 2024 року частині медійників відновили частковий доступ до парламенту, вони далі обмежені у доступі до кулуарів Верховної Ради й  ложі преси, а працюють лише у пресцентрі. Свої заклики розширити доступ аргументують також результатами нещодавнього опитування на замовлення руху «Чесно» — 50 % українців вважають, що на відкритість роботи парламенту впливає присутність журналістів.

«Раніше журналісти відігравали одну із ключових ролей у підвищенні прозорості ухвалення рішень і запобіганні корупційним ризикам. Обмеження доступу журналістів до парламенту та народних депутатів значно послабило зв’язок між парламентом і громадськістю, що створює ризики зниження довіри до демократичних інститутів», — ідеться у заяві.

Крім того, у «Чесно» відзначили, що наразі відсутня точна інформація про підстави для відмов в акредитації журналістів до Верховної Ради. 

«Процес акредитації має бути прозорим. Необхідно запровадити чіткі критерії та механізми перевірки заявок на акредитацію, щоб забезпечити рівний доступ журналістів до парламенту», — додали в організації.

Рух «Чесно» опублікував власні рекомендації щодо доступу медійників до кулуарів: 

• розширити доступ журналістів до засідань парламенту і комітетів;
• удосконалити процедури акредитації із прозорими критеріями;
• забезпечити рівні умови доступу для всіх медіа, включно з регіональними та незалежними виданнями.

Джерело: Медіамейкер

Додати коментар

Ім'я, Прізвище* E-mail Захист від спаму* Текст повідомлення*  

Додати коментар