 |
|
- Про асоціацію
- Членство в Української Асоціації Медіа Бізнесу (УАМБ)
- Юридичний сервіс
- Професійна освіта від УАМБ
- Календар подій
- Публікації
- Блоги
- Медіакарта
Партнери УАВПП
КМДА «залагоджує» конфлікт з «Вечіркою» погрозами і фінансовим тиском
21 грудня 2006 року в приміщенні Верховної Ради України відбулася прес-конференція тема якої «Тиск на «Вечірку»: частина ІІ. Кримінальна.» Учасники прес-конференції: голова Комітету з питань свободи слова та інформації А.Шевченка, в.о. головного редактора газети «Вечірній Київ» Людмила Воробйова, секретар комісії Київради з питань інформаційної політики Олександр Бригинець.
Людмила Воробйова розповіла присутнім про історію конфлікту. Вона вважає, що він почався з моменту призначення її виконуючою обов’язків. Саме тоді їй запропонували взяти на роботу заступника, до обов’язків якого входило відслідковувати матеріали, що стосувалися міської влади. Насправді ж, за її словами, цей заступник став своєрідним цензором у редакції, який виконував вказівки керівництва Київської міськдержадміністрації. Усі спроби залагодити конфлікт, зокрема підписавши угоду про взаєморозуміння між міською владою і редакцією, закінчилися повним провалом. З часу проведення першої прес-конференції (6 листопада 2006 року) редакція не отримала жодної копійки. Тільки через півтора місяці завдяки публікаціям у пресі 12 грудня надійшли перші кошти на виплату заробітної плати у розмірі 60 відсотків від основної суми. На сьогодні редакція не має грошей на папір і друк газети. Незважаючи на це, колектив розробив нову концепцію газети, збільшивши її обсяг із 8 до 12 шпальт, здійснив реорганізацію, скоротив штат. Морально-психологічний клімат у колективі не погіршився, люди працюють із ще більшою активністю. Це, схоже, не влаштовує засновника, який перейшов до прямих погроз та спроб розколу колективу зсередини. Крім того, що пропонують заступникам Л. Воробйової (Задорозі А. та Федоренко Т.) стати в.о. головного редактора, ще пред’являють їй звинувачення у фінансових порушеннях (нібито виявлених КРУ). Насправді ж звинувачення безпідставні, оскільки перевірка велася за період із січня до вересня 2006 року, а Л. Воробйова приступила до своїх обов’язків у жовтні. «Я звернулася до депутата Київради, голови постійної комісії з питань культури та інформаційної діяльності Олександра Прогнімака з приводу стосунків, що склалися між редакцією та її засновниками. Він запросив до себе на розмову мене і в.о. заступника міського голови КМДА Дениса Басса. У присутності О. Прогнімака Д. Басс погрожував мені передати справу до прокуратури. При цьому він пропонував мені пройти випробування на детекторі брехні, принести довідку від психіатра, кричав на мене, казав: «Хто ви така!?». Він поводився так зухвало, що навіть О. Прогнімак неодноразово робив йому зауваження і пропонував вибачитися переді мною», – розповіла Людмила Воробйова. Тепер влада намагається «залагодити» конфлікт шляхом тиску на неї: у разі не написання заяви про звільнення, їй погрожують передати справу до прокуратури. 18 грудня Людмилу Воробйову разом із першим заступником Анатолієм За дорогою викликав до себе заступник голови КМДА Віталій Журавський і запропонував написати заяву про звільнення. 19 грудня ввечері В. Журавський зателефонував Л. Воробйовій і дав їй час подумати до 21 грудня. Голова профільного парламентського комітету Андрій Шевченко попросив журналістів тримати цю справу у фокусі. Він назвав цю ситуацію повномасштабною війною, яку оголосила команда Черновецького по відношенню до цієї газети. «Це стосується не тільки Києва, це стосується всієї України. Я не можу назвати ці дії інакше, як прояв цензури у різних дуже винахідливих способах. Те, що відбувається зараз у Києві, це повернення хамства у стосунки між владою і журналістикою. І для мене це остаточний аргумент, що ми повинні рухатися до повного роздержавлення преси, коли жоден чиновник, жоден політик в України не мав би можливості диктувати журналістам, що і як писати. Ми маємо факт прямої погрози кримінального переслідування в.о. редактора Воробйової. Якщо порушать кримінальну справу, це означатиме початок політичних репресій. Зараз єдиний порятунок для цих людей – це публічність», - сказав пан Шевченко. За словами Олександра Бригинця, минуло вже чотири місяці після зняття попередніх керівників комунальних ЗМІ, а конкурс на заміщення посад, який має оголосити міський голова, досі не пройшов. Світлана Остапа, «Телекритика»
Представники колективу «Вечірки» на прес-конференції звернулися до колег зі зверненням. Наводимо його текст повністю. Звернення Журналістів редакції газета «Вечірній Київ» до колег із проханням підтримати свободу слова у Києві Ми, журналісти газети «Вечірній Київ», які півтора місяці тому відкрито виступили проти відновлення «темників» та телефонного права новою столичною владою, звертаємося до колег-журналістів і всієї київської громади із закликом захистити свободу слова і право журналістів на правдиву інформацію. Ідучи на першу прес-конференцію, ми розуміли, що тиск з боку влади може посилитися, але не передбачали, що настільки. На сьогодні ми чітко знаємо, чого варта свобода слова від Чернівецького – це нефінансування газети, затримка та виплата у неповному обсязі заробітної платні працівникам редакції. Заборгованість засновника перед газетою вже сягнула понад 348 тисяч гривень. Дійшло до того, що в міській адміністрації в.о. головного редактора Людмили Воробйовій погрожують прокуратурою, якщо вона не напише заяву про звільнення. Але результат зворотний. Що зухваліший тиск на газету, то більше це згуртовує колектив. За кожним із нас родина, тож відсутність стабільного фінансування посилює невпевненість у завтрашньому дні. Проте найголовнішим для нас залишається свобода слова, відданість своїй професії. Кожен має право вибору. Ми вибрали свій шлях, бо вважаємо, що те, що сьогодні відбувається у Київраді, має правдиво висвітлюватися на шпальтах нашої газети.
Прикро, що напередодні новорічних свят у вечірківців несвятковий настрій. Але ми знаємо, що такий настрій у багатьох київських родинах, бо більшість киян невпевнені у завтрашньому дні через непрозорі дії столичної влади.
Телекритика