Слово про мову: які норми нового законопроекту про мову викликали найгостріші суперечки

Заявлена ​​мета законопроекту - забезпечення функціонування української мови як державної. Тепер у Ради є два тижні на виправлення до прийнятого проекту, а потім його чекає друге читання.

Документ зачіпає не тільки традиційні сфери - держсектор, суди і освіту, в яких знання української безумовне і обов'язкове, але й багато сфер неофіційного життя. Наприклад, науку. А також ЗМІ, театр і кіно. А ще книговидання. Крім того, туризм, сферу обслуговування, спорт, медицину, рекламу, транспорт і навіть пошту.

Головна проблема - регулярне використання мовної теми як політичного інструмента, що працює на розкол електорату

"У всіх європейських країнах є закони, що захищають свої мови", - говорить про законопроект Микола Княжицький, депутат Народного фронту і один з авторів документа.

У законопроекту вже з'явилися численні критики. Вони не заперечують його необхідності, але закликають доопрацювати різні аспекти документа.

А ось політолога Володимира Фесенка у всій цій історії бентежать не стільки окремі положення, закону, що народжується, скільки час його появи. "Головна проблема - регулярне використання мовної теми як політичного інструмента, що працює на розкол електорату", - говорить експерт, який вважає, що на питанні мови напередодні президентських і парламентських виборів 2019 року буде спекулювати як влада, так і опозиція.

Варіант, але не ідеал

Законопроект, прийнятий нині в першому читанні Радою, спочатку ініціювали громадські активісти, які проводили круглі столи та зустрічі з депутатами. Після цього автори кількох законопроектів об'єднали зусилля, створили єдину робочу групу і розробили нинішній документ, розповідає Княжицький. Потім проект ще півтора року припадав пилом у ВР, перш ніж потрапив до сесійної зали.

Там він з успіхом пройшов випробування першим читанням. Тепер документ будуть допрацьовувати.

Зауважень до проекту з боку людей, чиєї діяльності потенційний закон торкнеться, досить.

Кандидат фізматнаук Ірина Єгорченко, старший науковий співробітник Інституту математики НАНУ, каже, що для вітчизняних вчених дуже важливо, щоб в країні хоча б зрідка проходили якісні наукові конференції із запрошеними іноземними спікерами.

Знайти перекладача, здатного перекладати виступи іноземних астрофізиків, мікробіологів та інших вчених, в країні неможливо

Зараз їх проводять англійською - міжнародною мовою науки. Але новий закон наказує робити повноцінний або синхронний переклад англомовних спікерів. Єгорченко на власному досвіді знає: знайти перекладача, здатного працювати зі спічами астрофізиків, мікробіологів та інших вчених, в країні неможливо.

"А в математиці, наприклад, навчання перекладачів не допоможе - потрібно просто дуже глибоко розуміти матеріал", - говорить учений.

Документ, що вийшов з-під пера Княжицького з колегами, схвилював і учасників ринку друкованих ЗМІ. Адже в разі його остаточного ухвалення видавці, що випускають іншомовний продукт, повинні будуть додруковувати окремий тираж українською.

"Ця норма створена людьми, які не розуміють, як працює ринок преси. І чим він відрізняється від радіо", - говорить Олексій Погорєлов, гендиректор Української асоціації видавців періодичної преси.

На думку Погорєлова, є більш м'які методи. Наприклад, зобов'язати пресу 50% контенту номера давати українською мовою.

А в головному науково-експертному управлінні парламенту бачать ще кілька проблем з новим законом. У ньому, наприклад, є суперечлива вимога про транслітерацію українських географічних назв за допомогою алфавіту іншої мови. Тобто друковані російськомовні ЗМІ повинні будуть так передавати назви міст: Кыив, Харкив, Кропывныцькый. Інакше отримають штраф.

Також експерти управління побачили в документі грунт для корупції і дискримінації. Оскільки відсутність передбаченого проектом держсертифіката на знання мови може стати причиною відмови у прийомі на роботу.

Не карати, а популяризувати

Відомий український письменник Андрій Курков, чиї твори перекладені на три десятки мов світу, впевнений: зміцнювати статус української необхідно, і починати робити це слід було ще 20 років тому.

Але прозаїк вважає, що не варто робити це огульно. Російськомовне населення країни дуже різноманітне і не являє собою монолітну групу з однотипними політичними поглядами. "Очевидно, що не кожен російськомовний українець налаштований проросійськи", - вважає Курков.

Закон же в його нинішньому вигляді може створити напруження в регіонах, де частка російськомовних велика.

Про це говорить політолог Фесенко. "Депутати не зовсім розуміють ситуацію в регіонах ризику. Особливо мене хвилюють Харків і Одеса", - відзначає експерт.

Напередодні виборів частина партій буде просувати мовний закон у своїх інтересах. Але ця тема як палиця з двома кінцями - свої бонуси з неї отримають і політичні опоненти. Той же Опозиційний блок із сателітами, на думку політолога, скористається ситуацією.

Співавтор закону Ірина Подоляк, депутат фракції Самопоміч, стверджує: вона і її колеги розуміють, що для зміни мовного поля потрібен час. І це не рік, не два, навіть не три.

"Ніяких репресій, висилки до Сибіру, ​​в'язниць або "чемодан - вокзал - Росія" не буде", - запевняє вона. Суспільство, на думку Подоляк, готове до змін, а не до "ламання через коліно".

Проект, за її словами, точно будуть допрацьовувати. Навіть з першої його редакції під тиском суспільства прибрали норму про так званих мовних інспекторів, які повинні допомагати Уповноваженому із захисту державної мови стежити за дотриманням закону.

Подоляк також підкреслює, що ніхто з авторів новацій не зацікавлений у створенні турбулентності в суспільстві. "Якщо для реформи потрібно буде додатковий час, ми його дамо", - обіцяє депутат.

Читайте повну версію цього матеріалу у свіжому номері журналу Новое Время - №37 від 11 жовтня 2018 року

Джерело: NV

Додати коментар

Ім'я, Прізвище* E-mail Захист від спаму* Текст повідомлення*  

Додати коментар