Підписка на новини УАВПП

 
Реєстрація
Забули пароль?

Партнери УАВПП

Посольство США Представництво Програми розвитку ООН в Україні Coca-Cola MIM-Київ Незалежна Асоціація телерадіоМовників


1 серпня 2018

Олег Наливайко: Редактори, які сподіваються на відтермінування реформи, можуть 1 січня 2019 року залишитися без видання

Facebook Twitter LiveJournal


Олег Наливайко: Редактори, які сподіваються на відтермінування реформи, можуть 1 січня 2019 року залишитися без видання

В останні роки Державному комітету телебачення і радіомовлення довелося перетворитися з органу влади, який утримує державні медіа та активи, пов’язані з книговидавництвом, на один із центрів координації реформ у цій сфері. Держава поступово передає контроль над своїми медіа журналістам і структурам громадянського суспільства, завдання ж державного комітету — подбати про те, щоб це відбулося законно й без матеріальних утрат. Тим часом у зв’язку з російською агресією в комітету з’явилися нові функції, пов’язані з перешкоджанням інформаційній війні проти України. Про досягнення та плани Державного комітету в царинах суспільного мовлення, роздержавлення преси, заборони імпорту антиукраїнських видань та про інші важливі питання «Детектор медіа» поговорив із головою Держкомтелерадіо Олегом Наливайком.

— Пане Олеже, чи вдасться завершити реформу державної й комунальної преси до кінця 2018 року, як це передбачено законом? Що зробив комітет цього року для реалізації закону?

— Реформу буде завершено. Починаючи її, ми свідомо не гналися за кількісними показниками й не вимірювали її успішність лише цифрами. Редакційні колективи самі, без поспіху і примусу, мали вирішити своє майбутнє.

До Зведеного переліку державних і комунальних друкованих ЗМІ, що підлягають реформуванню, внесено 733 видання, з яких 647 — комунальні. Станом на 17 липня реформовано 220 видань: 205 — комунальних, 15 — державних. За даними моніторингу, який проводять громадські організації, ця цифра більша — 260 редакцій закінчили процес реформування.

Ми помітили таку закономірність: там, де комунальні ЗМІ отримували суттєве фінансування з місцевого бюджету, як, скажімо, в Закарпатській, Львівській, Київській областях, редактори до останнього зволікають із початком процесу роздержавлення. А там, де редакційні колективи звикли заробляти самі, перспектива стати незалежним виданням нікого не лякає і процес іде жвавіше.

— Чи газети, які реформуються, мають шанс отримати одноразову допомогу від держави?

— Держкомтелерадіо розробив проект постанови Кабміну «Про затвердження Порядку надання адресної фінансової підтримки реформованим друкованим ЗМІ місцевої сфери розповсюдження».

Міністерство фінансів України не підтримало проект постанови, оскільки у проектах державного бюджету України як на 2017-й, так і на 2018 роки видатки на підтримку реформованим друкованим ЗМІ місцевої сфери розповсюдження не передбачено. Хоча Держкомтелерадіо надав Мінфіну відповідні пропозиції при формуванні проекту Державного бюджету України. У зв’язку з цим Держкомтелерадіо буде звертатися до Мінфіну з пропозицією внести зміни до бюджету, щоби передбачити ці видатки.

Сьогодні проблеми у всіх друкованих ЗМІ однакові: зростання цін на папір і друк (за десять років вони збільшилися в 4-5 разів), на послуги «Укрпошти» (її тарифи за цей час зросли вдев’ятеро). Ми добре знаємо про ці проблеми й разом із Мінекономрозвитку розробляємо заходи на підтримку друкованих ЗМІ. Також спільно з НСЖУ, іншими медіаорганізаціями за підтримки офісів Ради Європи та ОБСЄ ми проводимо навчання для редакторів реформованих ЗМІ, де тренерами виступають редактори успішних видань, які змогли пройти весь процес реформування, оптимізувати штат, покращити контент, знайти інвесторів. Редакційні колективи мають знати, що на них чекає і як діяти в нових умовах, щоб не тільки зберегти видання, а й виробити і реалізувати свою модель сталого розвитку.

— Чи допоможе реформі ухвалення змін до закону, прописаних у законопроекті № 8441 про внесення змін до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації»?

— Проект пропонує додаткові механізми захисту прав трудових колективів, які бажали реформуватися, однак не змогли розпочати цей процес через бездіяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, які не прийняли рішення про вихід зі складу засновників. У разі його ухвалення за колективами буде пріоритетне право на використання імені друкованого засобу масової інформації та оренди майна. Також буде встановлено мораторій на відчуження майна, що перебувало на балансі редакцій, протягом шести місяців після завершення строку реформування.

Але рішення продовжити дію закону, якщо його ухвалять, поширюватиметься лише на ті видання, які не змогли реформуватися через бездіяльність засновників. А таких близько п'ятдесяти. Ті редакційні колективи чи редактори, які сподіваються, що реформу відтермінують для всіх, і не поспішають виконувати закон, можуть залишитися 1 січня без видання.

— Що робив комітет для реалізації реформи суспільного мовлення?

— Старанно виконував обов'язки акціонера згідно з відповідними повноваженнями. Спільно із правлінням та наглядовою радою займалися питаннями фінансового планування і звітності, майновими питаннями, наданням НСТУ технічної допомоги від уряду Японії, перевіркою організації «Євробачення-2017» з боку Рахункової палати.

— Чи зустрічалися з вами аудитори компанії Ernst&Young, які проводять фінансовий та організаційний аудит ПАТ НСТУ?

— Ні, аудитори до Держкомтелерадіо не зверталися.

— Чи надходили до комітету скарги щодо оптимізації штату на Суспільному?

— Так, листів надходить багато. У більшості це скарги на звільнення, встановлення посадових окладів і виплати премій, скорочення обсягів мовлення в регіонах тощо.

— На вашу думку, чи потребує закон про суспільне мовлення змін? Яких?

— Потреба є. І цілий ряд слушних пропозицій уже обговорено медіаспільнотою і європейськими партнерами. Але не менш важливим є ретельне виконання чинного Закону і не тільки в частині фінансування, а і в частині створення Ревізійної комісії НСТУ, наприклад.

— Чи є шанси в НСТУ отримати повноцінне фінансування з держбюджету 2018 року? Чому цього року парламент дав іще менше коштів, ніж торік? Чи не вважаєте ви недофінансування в перший рік реформи тиском на Суспільне?

— Упевнений, що це робиться не навмисно, а тим більше не з метою тиску на суспільного мовника. У держави, яка п’ятий рік поспіль стримує агресію Росії, створює з нуля свою армію, утримує пенсіонерів, виконує зобов’язання перед бюджетною, просто не вистачає на все й одразу грошей. Є фінансові труднощі, але вони поступово долаються. І до цього треба ставитися з розумінням. Торік влада профінансувала Суспільне найкраще в порівнянні з усіма роками державного мовлення.

Ми сподіваємося, і про це також неодноразово заявляв прем’єр-міністр, що НСТУ буде належно профінансовано. 7 червня та 22 червня ми зверталися до Кабінету Міністрів із проханням виділити гроші, передбачені законом. Також Держкомтелерадіо на підставі звіту про фінансово-господарську діяльність та фінансового плану ПАТ НСТУ за перше півріччя 2018 року планує надати Міністерству фінансів пропозиції щодо збільшення видатків на забезпечення суспільного мовника.

— Що зроблено Держкомтелерадіо для перетворення державного підприємства «Укртелефільм» на публічне акціонерне товариство і подальшого приєднання до Суспільного?

— 27 червня Держкомтелерадіо затвердив зміни до плану перетворення державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів “Укртелефільм”» на ПАТ «Укртелефільм».  До 31 серпня маємо виявити державне майно підприємства, що не підлягає приватизації, та розробити умови його подальшого використання. Комісія з перетворення має забезпечити проведення аудиту.

У гендиректора «Укртелефільму» Віктора Підлісного закінчився контракт, і керівником студії призначили голову комісії з перетворення Тараса Аврахова. З його приходом «Укртелефільм» знову повертається до роботи — зйомок телепрограм.

— 1 січня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін у деякі закони України щодо обмеження доступу іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту». Забезпечити його втілення має Держкомтелерадіо. Що ви вже встигли зробити?

— За півтора року ми підготували порядок видачі (відмови у видачі, анулювання) ввезення видавничої продукції з країни-агресора, а також порядок вилучення такої продукції, яка ввозиться й розповсюджується без дозволу. Також розробили й затвердили низку документів, які регулюватимуть цю роботу.

Із 22 травня 2017 року по 9 липня 2018 року Держкомтелерадіо видав дозволи на 17 тис. 445 найменувань російської продукції. Дозволи, які передбачають ввезення на митну територію України видавничої продукції 35 російських, 5 українських, одного молдовського та одного білоруського видавництв, отримали 14 компаній і підприємців. Через неправильне оформлення документів видали 623 відмови. На підставі рішення експертної ради комітет дав 58 відмов у видачі дозволів на ввезення 210,5 тисяч примірників видань антиукраїнського змісту та анулював один раніше виданий дозвіл. Імпортери кажуть, що стали прискіпливіше ставитися до добору літератури, яку завозять в Україну. А головним результатом дозвільної системи стало те, що з полиць українських книгарень практично зникла література антиукраїнського змісту. Закон ефективно фільтрує ідеологічне сміття з Росії.

До того ж легальний імпорт книжок із Росії скоротився, що створює нові ніші на українському ринку та відкриває перспективи для видавців.

У березні 2018 року ми почали конфісковувати російські видання, ввезені без дозволу, та штрафувати тих, хто їх ввозить. Перевіряємо книгарні, ринки й онлайн-магазини. Вперше штрафуємо на 32 тисячі гривень, за кожен наступний випадок — 160 тисяч. До 9 липня оштрафували десятьох на загальну суму 372,3 тисячі гривень.

Ще Держкомтелерадіо веде Перелік книжкових видань, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини. Він потрібен, щоб застерегти імпортерів і продавців книжок від марних спроб отримати дозволи на ці видання, та попередити правоохоронців, що розповсюдження таких книжок є порушенням закону. Наразі в переліку 184 книжки. 25 травня, проаналізувавши цей перелік, комітет уклав проект урядового розпорядження про застосування санкцій до 12 російських компаній, які видають і поширюють антиукраїнські книжки.

Втім, ми вже бачимо, що механізм обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту потребує вдосконалення. Як відомо, на розгляді парламенту перебувають законопроекти щодо маркування й оподаткування імпортованих із Росії книжок, а також про поетапну повну заборону їх імпорту. Держкомтелерадіо готовий долучитися до остаточного доопрацювання цих законопроектів.

— Чи залишилися ще якісь повноваження в Держкомтелерадіо у книговидавничій сфері? Чи ви вже все передали Мінкультури?

— Після створення Українського інституту книги ми передали Міністерству культури програму «Українська книга». Також вони тепер опікуються книжковими виставками в Україні та участю українських видавців у міжнародних виставках. Але водночас Держкомтелерадіо продовжує готувати пропозиції щодо вдосконалення видавничої сфери та поліграфії, методологічно забезпечувати й координувати роботу видавництв, поліграфічних підприємств і підприємств книгорозповсюдження. Відомство, як і раніше, забезпечує виконання наукових досліджень у сфері ЗМІ, книговидавничої справи та інформаційно-бібліографічної діяльності за бюджетною програмою «Прикладні розробки у сфері ЗМІ, книговидавничої справи та інформаційно-бібліографічної діяльності, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури». Також Держкомтелерадіо веде реєстрацію (облік), отримує та зберігає обов’язкові примірники книжкових та періодичних друкованих видань. Управляємо групою державних видавництв та державною акціонерною компанією «Укрвидавполіграфія».

Крім того, Держкомтелерадіо веде Державний реєстр видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції та видає видавництвам і підприємствам книгорозповсюдження довідку про випуск та / або розповсюдження не менш як 50 % книжкової продукції державною мовою. Ця довідка надає видавцям і книгорозповсюджувачам переважне право на укладення договорів оренди приміщень державної і комунальної власності без проведення конкурсу.

Ми далі організовуємо присудження щорічної премії Президента України «Українська книжка року», премій Кабінету Міністрів імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва, імені Максима Рильського за переклад українською мовою творів видатних зарубіжних авторів та за переклад творів українських класиків і сучасних авторів мовами народів світу, а також двох премій в інформаційній сфері — імені В'ячеслава Чорновола за найкращу публіцистичну роботу в галузі журналістики та імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності.

— У чому полягає робота комітету, спрямована на європейську та євроатлантичну інтеграцію?

— Кабмін затвердив наші плани на 2018 рік, які стосуються європейської та євроатлантичної інтеграції. Головне наше завдання в цій сфері — підвищувати рівень поінформованості українців про можливості, які є в рамках співпраці з ЄС та НАТО, європейські цінності, стандарти, досвід проведення реформ, критерії членства в ЄС та переваги, які надає Україні євроатлантична інтеграція. В бюджеті на це передбачено 20 млн гривень.

У липні-серпні проведемо соціологічні дослідження, які покажуть, наскільки українці поінформовані про державну політику у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції. Разом із Укртелерадіопресінститутом та громадськими організаціями проводимо навчальні заходи для журналістів, а також круглі столи.

— З якими донорами Держкомтелерадіо співпрацював цього року?

— Держкомтелерадіо є бенефіціаром та виступає партнером у реалізації кількох проектів міжнародної технічної допомоги: Координатора проектів ОБСЄ в Україні (щодо реформування друкованої преси); «Програма партнерства у галузі мас-медіа в Україні» (UMPP); «Український медійний проект (У-Медіа)», який реалізується в Україні міжнародною організацією «Інтерньюз Нетворк» із 2011 року за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID); проекту ЄС «Свобода медіа в Україні» та «Проекту розвитку потенціалу суспільного мовника в Україні», який впроваджується в рамках Угоди між урядами України та Японії про технічне співробітництво та грантову допомогу. Із 2014 року в рамках Канадської програми технічного співробітництва з Україною за фінансової підтримки МЗС Канади реалізуються проекти «Сприяння журналістським розслідуванням», «Вдосконалення комунікації між внутрішньо переміщеними особами та громадами, що опинилися під впливом конфлікту», бенефіціаром яких також є Держкомтелерадіо.

— Чи розробляє комітет зараз якісь проекти нормативно-правових актів?

— Наразі в парламенті перебуває розроблений Держкомтелерадіо законопроект, що пропонує визнати дітей журналістів, які загинули або яким встановлено інвалідність І групи у зв’язку з виконанням професійних обов’язків, дітьми, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки. Цей законопроект прийнято парламентом у першому читанні за основу та готується до другого читання.

Найближчим часом внесемо на розгляд Кабміну проект постанови про координаційну раду з утілення Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018–2021 роки.

— Цього року помітно пожвавилася робота Укртелерадіопресінституту, який раніше займався підвищенням кваліфікації працівників ОДТРК та комунальних газет. Яке його майбутнє?

— Із 1 січня 2018-го кафедри замінено на відділи, деякі з них ліквідовано чи переструктуровано. Викладацький та  адміністративно-управлінський склад оновлено на 25 %. Серед викладачів з’явилися Ілля Ноябрьов, Лілія Кавецька, Андрій Плахотнюк та інші. Цей інститут займається програмами, які стосуються європейської і євроатлантичної інтеграції, та іншими. А також проводить навчання для працівників медіа, що реформуються, новостворених медіа територіальних громад. Створено нові навчальні курси: спортивна журналістика, робота телеведучого, гендерна чутливість і навіть курс для операторів квадрокоптера.

Джерело: «Детектора медіа»




Коментарі

Додати коментар