«Аморальний закон» поставить поза межі закону цілі сегменти ринку преси

Факти

09 червня 2009 року Верховною Радою України прийнятий у першому читанні Проект Закону про внесення змін та доповнень до Кримінального кодексу України (щодо захисту суспільної моралі) № 1340 від 15.05.2008

За умови прийняття ВР зазначеного закону у чинній редакції, працівникам ЗМІ на лаву підсудних можна буде потрапити просто за сумлінне виконання службових обов’язків. Адже за законом у тому числі каратимуться виготовлення, ввезення на територію України, вивіз, перевезення чи інше переміщення, зберігання продукції еротичного чи сексуального характеру для демонстрування, збуту чи розповсюдження або її демонстрування, трансляція (ретрансляція), збут, розповсюдження чи умисне створення умов для можливості доступу до такої продукції інших осіб, а також виготовлення, розміщення чи розповсюдження реклами такої продукції.

Теж саме стосується і продукції, що завдає шкоди суспільній моралі. А це, окрім вже згадано порнографії, продукція, що пропагує культ насильства і жорстокості, фашизм та неофашизм, бузувірство, блюзнірство, неповагу до національних і релігійних святинь, невігластво, неповагу до батьків, принижує особистість, є проявом знущання з приводу фізичних вад (каліцтва), з душевнохворих, літніх людей або ображає націю чи особистість за національною ознакою, а також завдає шкоди духовному чи інтелектуальному розвитку особи і суспільства.

«Юридичний висновок»

Мирослав Федченко, директор ЮФ Престиж-право.

Ще до прийняття Закону парламентом його проект досліджувався фахівцями і спеціалістами Головного науково-експертного управління Верховної Ради України та Верховного Суду України. Не дивно, що ці дві установи у своїх офіційних висновках чітко вказали: законопроект містить юридично необґрунтовані пропозиції, тому в запропонованій редакції його приймати недоцільно. Оскільки базовий Закон України «Про захист суспільної моралі» не дає чіткого розмежування понять порнографії, продукції порнографічного, еротичного та сексуального характеру. Не менше питань викликає тлумачення термінів «бузувірство», «блюзнірство» чи «продукція, що завдає шкоди духовному чи інтелектуальному розвитку особи і суспільства».

На думку експертів, встановлення кримінальної відповідальності за обіг продукції еротичного чи сексуального характеру без внесення змін до статті 1 Закону України «Про захист суспільної моралі» у частині, що стосується визначення основних понять, є неможливим.

Щодо основного аргументу на користь нової редакції: «Ніби зміни в ККУ спрямовані на захист від дитячої порнографії» то Протокол до Конвенції про права дитини, підписаний нашою державою 21 лютого 1990 року та ратифікований Верховною Радою України 27 лютого 1991 року дійсно вимагає ввести відповідальність за зберігання порнопродукції із зображенням дітей. Однак проект Закону зовсім не акцентований на захист дітей і практично розв’язує руки міліції криміналізувати чи не кожну другу газету та журнал. Цікаво те, що ключовою фігурою у справах із застосуванням нової редакції ККУ є Національна комісія з питань захисту суспільної моралі, що своїм висновком опосередковано визначатиме кого саджати за грати.

Механізм у даному випадку простий: сам по собі висновок НЕК нічого не важить, однак встановлення ним «порнографічності» для певної продукції чи визнання її такою, що порушує вимоги Закону «Про захист суспільної моралі» автоматично змушує правоохоронні органи порушувати кримінальну справу.

Що має робити преса – задля розвитку ринку

В даному аспекті жертвою нововведень неодмінно стануть друковані засоби масової інформації. Під прицілом - кожна газета чи журнал, що з необережності дозволить собі порушити Кримінальний кодекс, а це за нинішнім законодавством, як зазначалося вище, дуже легко.

Найбільше ризикують розважальні видання, чоловічі та жіночі журнали, преса для молоді. Однак, наприклад, використання зображення напів-оголеної жінки чи «аморальне висловлювання» можуть поставити під загрозу свободу працівників ділової преси.

Нагадаємо, що кримінальна відповідальність покладається лише на фізичну особу, тому за умови визнання експертами НЕК примірника видання чи окремого матеріалу таким, що порушує Закон «Про захист суспільної моралі» в «зоні ризику» опиняються:

·         Журналісти/фотографи – за виготовлення;

·         Редактори – за виготовлення, зберігання продукції;

·         Розповсюджувачі преси (відповідальні особи) – за перевезення чи інше переміщення, зберігання, розповсюдження, збут;

·         Відповідальні особи видавництв, власники Інтернет сайтів, блогів, інших Інтернет-ресурсів…

·         Перелік не є вичерпним.

Неможливим є сумлінне дотримання такого Закону, оскільки, як уже зазначалося, терміни, якими оперує нова редакція ККУ та ЗУ «Про захист суспільної моралі», чітко не визначені, а злочинність дій буде встановлюватися обмеженим колом осіб (склад комісії) за зверненням щодо певного видання вже після його виходу з друку. Яскравим прикладом є славнозвісний висновок НЕК щодо газети «Блік».

О. Дяченко, юрист УАВПП: «Таке нововведення не назвеш інакше, як ще один інструмент тиску влади на ЗМІ. Зазначений Закон є анти галузевим, вкрай не демократичним та таким, що ставить під загрозу як працівників ЗМІ так і свободу слова в країні загалом. Маю сумнів щодо його ефективності задля так званого «підвищення рівня суспільної моралі в країні».

У зв’язку з цим УАВПП підготовлено та направлено Протест проти прийняття зазначеного Закону.

Крім галузевої позиції, викладеної в Протесті, направленому УАВПП до Профільного комітету ВР з питань свободи слова та інформації, видання так само мають діяти рішуче. Потрібно прозоро та вдумливо висвітлювати діяльність та бездіяльність влади у питаннях виховання та суспільної моралі. Адже цих питань надто багато, а Державна програма щодо розвитку суспільства в Україні відсутня.

Видавці, які піклуються і про інтереси своїх споживачів, і про є суспільно відповідальними неодмінно мають серйозно сприймати загрозу свободі слова та інтересам видавничого бізнесу. А, отже, мають забезпечити всебічне висвітлення цієї надзвичайно важливої та непростої теми на шпальтах своїх видань аби не допустити запровадження Законів, що спрямовані на обмеження базових прав та свобод українців.

Автор: Олександр Дяченко, юрист УАВПП

Джерело – www.uapp.org

Додати коментар

Ім'я, Прізвище* E-mail Захист від спаму* Текст повідомлення*  

Додати коментар