Законопроект «Про доступ до публічної інформації» розширює коло суб’єктів, які зобов’язані надавати інформацію, і скорочує терміни відповіді

До розробки законопроекту долучились громадські організації (Центр політико-правових реформ, Асоціація медіаюристів, Харківська правозахисна група, Інститут масової інформації, Інститут медіа права та ін.) Вони намагалися усунути наявні в законодавстві проблеми доступу до суспільно важливої інформації, з якими стикаються зокрема і журналісти.

Метою законопроекту є забезпечення прозорості і відкритості влади та створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Автори хочуть не тільки забезпечити право на доступ до інформації, а й захистити інформаторів та спростити механізм роботи з інформаційними запитами, а саме скоротити терміни надання відповідей до п’яти днів, а у надзвичайних ситуаціях - 48 годин із моменту отримання запиту. Документ визначає режим доступу до інформації. Зокрема є інформація відкрита або з обмеженим доступом («таємна», «конфіденційна», «для службового користування»). Стаття 22 передбачає, що інформація на запит надається безкоштовно, запитувач проситиме відшкодувати витрати на копіювання, якщо сторінок буде більше ніж 50.

Також законопроект встановлює відповідальність за відмову чи затягування надання інформації і розширює коло суб’єктів, які зобов’язані надавати та оприлюднювати інформацію. До цього кола розробники пропонують включити органи державної влади, місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб цих органів, юридичних осіб, незалежно від форми власності, які отримують бюджетні кошти, виконують делеговані повноваження держави та володіють суспільно значущою інформацією. Якщо у чинному законодавстві діє норма про те, що інформація з обмеженим доступом може бути поширена без згоди її власника, якщо вона є суспільно значима, то в презентованому законопроекті пропонують встановити обов’язок надавати інформацію з обмеженим доступом («повинна надаватися розпорядником»), якщо вона становить суспільний інтерес.

Законопроект розширює й перелік різновидів інформаційних запитів. Запит може здійснюватися поштою, факсом, телефоном, електронною поштою, також закріплюється право на усний запит для отримання оперативної інформації, або тієї, яка є необхідною для попередження протиправних дій чи надзвичайних ситуацій. Зараз від державних органів часто можна отримати відповідь не по суті, цей же законопроект надає право оскаржувати такі відповіді і встановити обов’язок переадресування запиту, скерованого за неправильною адресою.

Народний депутат бютівець Андрій Шевченко, який узяв участь у презентації нового законопроекту, сподівається, що цей документ буде прийнятий Верховною Радою України восени цього року. Законопроект «Про доступ до публічної інформації» (№ 2763) було внесено на розгляд парламенту 11 липня 2008 року.

«Телекритика»

Додати коментар

Ім'я, Прізвище* E-mail Захист від спаму* Текст повідомлення*  

Додати коментар