- Прутніка звільнено

Двадцять третього травня 2008 року Верховна Рада України постановою №308-VI звільнила Едуарда Прутніка з посади Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України. Водночас постанова про призначення Ігоря Куруса не розглядалася, тому наразі Держкомтелерадіо залишився без голови.

Нагадаємо, що Едуарда Прутніка було обрано за списками Партії регіонів, він набув повноважень народного депутата 23 листопада 2007 року. Зважаючи на те, що, відповідно до ст. 78 Конституції України, народні депутати України не можуть мати іншого представницького мандата, бути на державній службі тощо, Едуард Прутнік у двадцятиденний термін із дня набуття депутатських повноважень мав або припинити обіймання посади, або подати заяву про складення повноважень народного депутата України. Враховуючи той факт, що Едуард Прутнік залишився виконувати повноваження народного депутата, а також зважаючи на особливу процедуру призначення Голови Держкомтелерадіо, Верховна Рада України мала звільнити його з посади Голови Держкомтелерадіо ще 12 січня 2008 року.

- Соціальна реклама vs тютюн і алкоголь

Двадцять першого травня 2008 року постановою Кабінету Міністрів України №472 затверджено порядок використання у 2008 році коштів, передбачених у державному бюджеті для виробництва та розповсюдження соціальної рекламної інформації про шкоду тютюнопаління та зловживання алкогольними напоями.

Постановою визначено, що розпорядником бюджетних коштів, що спрямовуються на закупівлю послуг із виробництва та розповсюдження засобами реклами соціальної рекламної інформації про шкоду тютюнопаління та зловживання алкогольними напоями є Держспоживстандарт, який укладає угоди і може здійснювати попередню оплату у розмірі до 50 відсотків їх вартості.

- Суспільне мовлення

Сьомого травня 2008 року розпорядженням Кабінету Міністрів України №694-р затверджено робочу групу з опрацювання та супроводження вирішення питань щодо створення Суспільного телебачення і радіомовлення України, яка має розробити Концепцію щодо створення системи суспільного мовлення. До 1 серпня 2008 року ця Концепція має бути розроблена і внесена до Кабінету Міністрів, який, у свою чергу, має внести до 1 вересня на розгляд РНБО.

До робочої групи увійшов директор Інституту медіа права Тарас Шевченко.

 

- Розробка законопроектів

Двадцять восьмого травня 2008 року розпорядженням Кабінету Міністрів України №784-р затверджено план заходів щодо реалізації у 2008 році Концепції сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства.

Цим документом затверджено план законопроектної роботи на 2008 рік. Так, Міністерство юстиції має розробити до грудня 2008 року проект Закону України «Про доступ до інформації», в якому має бути передбачено порядок реалізації права на доступ громадян до інформації; визначення поняття службової таємниці та критеріїв віднесення інформації до такої категорії, порядок доступу до службової таємниці; визначення підстав для встановлення плати за надання інформації за запитом; встановлення відповідальності посадових осіб за порушення вимог щодо доступу до інформації.

- Мовні проекти

Двадцять третього травня 2008 року н. д. Юрій Гнаткевич, фракція БЮТ, зареєстрував низку законопроектів щодо мови. Серед них – зміни до закону про пресу (№2549), про інформацію (№2546) та про рекламу (№2558).

Автор пропонує встановити, що мовою державних та приватних друкованих засобів масової інформації є державна українська мова. Для видань, що обслуговують потреби національних меншин, можуть використовуватися також мови національних меншин, але якщо його наклад є понад 50 тис. примірників, половина накладу має друкуватися державною мовою. Окрім того, автор визначає, що періодичні наукові та науково-технічні видання друкуються в Україні українською мовою з обов’язковим коротким викладом змісту матеріалів англійською та російською мовами.

Чи не вперше в законопроектах з’явилася згадка про програмне забезпечення.

Пан Юрій вважає що програмне забезпечення й наповнення інформаційних систем здійснюється на основі української мови, а комп’ютери, які використовуються в роботі державних, політичних, громадських та інших органів, повинні забезпечувати можливість працювати з українськомовними текстами.

Використання комп’ютерів, не забезпечених україномовними програмами, не допускається. Остання теза є найбільш суперечливою, адже існує ціла низка програм, в тому числі і вільнопоширюваних, які мають лише мову оригіналу – англійську, німецьку тощо, і зобов’язати автора ПЗ забезпечити переклад навряд чи можливо.


Інститут медіа права