Підписка на новини УАВПП

 
Реєстрація
Забули пароль?

Партнери УАВПП

Посольство США Представництво Програми розвитку ООН в Україні Coca-Cola MIM-Київ Незалежна Асоціація телерадіоМовників


14 грудня 2017

Актуальні ризики реформування та чому «роздержавлення» гальмує?

Facebook Twitter LiveJournal

Минає 22 й місяць реформування, аналіз Зведеного переліку реформування Держкомтелерадіо, вказує на невтішні тенденції.

Лише 20% учасників реформування комунальних газет закінчили реформу чи ось-ось її закінчать. Найбільше питань викликає те, що серед «першоетапників», відсоток реформованих газет також дуже низький. 91 видання учасників «пілотного проекту» реформувалося станом на кінець вересня. 153 видання які були готові  реформуватися та подали відомості до переліку (244 комунальні та  державні ЗМІ, включені до переліку ЗМІ для реформування на першому етапі), так і не змогли перетворити свої газети на приватні протягом першого етапу реформування, тобто у 2016 році.

Три роки відведені на реформу законодавцем швидко закінчуються, тож редакціям слід вивчити помилки своїх колег, і сунути всі перешкоди для власного реформування заздалегідь.

Опитування редакцій учасників реформування, яким все ж вдалося пройти реформу, вказує на 3 типові перешкоди на шляху до омріяної незалежності.

Перешкода перша: брак знань

Чи не першим кроком після прийняття закону про реформування, стала розробка порадників та зразків документів для реформування. Однак, стандартні зразки стали пасткою. Суттєві відмінності в установчих документах різних редакцій, призвели до того, що значна частина рішень про реформування (протоколів) зроблених за зразком, виявилися не придатними для здійснення державної реєстрації. Для більшості, це стало очевидним лише за пів року, коли 23 листопада 2016 року Уряд нарешті затвердив вже згаданий перелік «першоетапників».  Зволікання з постановою не тільки вкрало у редакцій півроку цінного часу потрібного для реформування, а й змусило деякі редакції відкласти справи з реформою у «довгий ящик», адже потрібно знову готувати проект рішення та просити засновника його погодити.

Саме ця перша невдача, та відсутність кваліфікованої допомоги, призвела до наступної перешкоди реформуванню: зволікання.

244 учасників першого етапу це менше половини комунальників, які повинні реформуватися відповідно до Закону. Загалом менше четвертої частини редакцій послідовно добиваються незалежності і на сьогодні завершили чи завершують реформування. Натомість більшість або перестала робити спроби після першої невдачі, або відклала реформу на 2-й етап, який ніхто окремо оголошувати не буде.

Формально перший «пілотний» етап реформування не відбувся, адже підчас 2016 року жодна редакція так і не встигла реформуватися, а другий етап, ніби і не розпочався.

Старт другому  етапу міг би дати законопроект спрямований на удосконалення законодавства про роздержавлення.  Відповідно до ст.2 Закону Держкомтелерадіо узагальнив результати першого етапу реформування, і за сприяння ОБСЄ спільно з громадськістю, підготував відповідний Законопроект №6560 від 08.06.2017р.

Але зараз законопроект «завис» у верховній раді і ризикує повторити долю Постанови Уряду про перелік «першоетапників». Тим часом строк відведений на реформу спливає.

Строк визначений для реформування відповідно до ст. 2 закону складає 3 роки і закінчується 01.01.2019 року. Прикінцеві та перехідні положення Закону прямо вказують на те, що після закінчення реформування свідоцтва газет які не будуть перереєстровані будуть скасовані.

Для збереження свої видань колективи мають 14 місяців. При цьому мало хто з редакторів, які відклали реформування на потім, усвідомлюють можливі наслідки.

Як показує практика, за сприятливих умов реформування (сприяння засновників, наявність консультаційної підтримки), на реформування редакції може піти від 4-х до 10 місяців. Причини такого довго строку як юридичні так і практичні, Справа у тому, що неможливо заздалегідь передбачити всі складнощі, які виникнуть у процесі аналізу документів редакції, розподілі майна, поділу часток між учасниками редакції, проходження перевірок тощо. Доведеться готувати проект рішення та чекати розгляду його сесію ради, мінімальний строк для процедури припинення також не може бути менше 2 х місяців. Вся ця робота має бути здійснена силами колективу без відриву від основної - підготовки та випуску у світ видання.

Відповідно не подбавши про початок реформування вже зараз редакції ризикують своїм існуванням.

Найбільше ризикують втратити незалежність ті редакцій, що пори активну позицію та бажання реформуватися фізично не можуть цього зробити за чинним законом.

Основні юридичні перешкоди реформуванню вдалося вивити вже після «першого етапу» (фактично  з листопада 2016 по травень 2017 року).

Рейтинг таких перешкод очолюють три проблеми:

-          Бездіяльність засновників і  відсутність дієвих інструментів тиску на них.

-          Тиск на персонал, перш за все звільнення головних редакторів.

-          Відсутність законних можливосте розпочати реформування, наприклад неможливість здійснити виділ редакції з комунального підприємства що здійснює кілька видів діяльності.

Вплинути на ці проблеми можна, якщо ВРУ не зволікатиме з розглядом Законопроекту №6560 від 08.06.2017р. Законопроект розроблений та навіть внесений до порядку денного сесії. Протягом цього тижня Громадські ради Комсвободислова та Держкомтелерадіо прийняли відповідні звернення про необхідність невідкладного розгляду законопроекту.

Тому ми закликаємо видання долучитися до лобіювання цього законопроекту і найголовніше не зволікати з реформуванням власної редакції. У випадку необхідності, ви можете звертатися по допомогу на гарячу лінію юридичних консультацій УАМБ.

 

Олександр Дяченко, УАМБ.




Коментарі

Додати коментар