Юридична аналітика

Сьогодні кожна особа має уявлення, що таке засіб масової інформації. Проте, не завжди є прозорим та зрозумілим порядок їх створення (заснування) та організації діяльності. Багато хто замислюється над тим, що таке спеціалізовані засоби масової інформації.

Прихована реклама, або джинса, за період виборів стала не просто звичним явищем. Вона фактично замінила реальне висвітлення виборчої кампанії. Цю проблему ми спробуємо проаналізувати детально в наступних статтях. Але поки що про інший приклад - як на джинсу реагують державні органи України, які, згідно з законом, мали б відслідковувати дотримання законодавства в цій сфері.

Останнім часом улюбленою темою для глузування стала діяльність Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі. Очевидно людей перестала дивувати наша політика і заміну їй вони знайшли в діяльності експертного органу. Зазвичай про діяльність Комісії відгукуються критично, а її прихильники не є особливо активними в медійному полі. Але вони є активними в полі законодавчому: 9 червня 2009 р,  Верховна Рада в першому читанні прийняла  проект закону «Про внесення змін та доповнень до Кримінального кодексу України (щодо захисту суспільної моралі)» за авторством Геннадія Москаля.

Адміністративне право регулює відносини у сфері діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Одними з найважливіших засад функціонування адміністративного простору мають бути відкритість і прозорість публічної адміністрації. Своєю чергою, прозорість влади – необхідна умова забезпечення передбачених Конституцією України прав громадян на інформацію та участь в управлінні державними справами.

Досвід та результати намагань державної реєстрації інтернет ЗМІ, переваги та недоліки такої реєстрації.

Окремі дискусійні аспекти українського права та правозастосування у світлі конвенційних стандартів.

ЗМІ можуть дізнатися, як використовувати символіку УЄФА аби не допустити порушень законодавства.

У першій частині ми ознайомили читачів з позицією Верховного Суду України щодо забезпечення балансу права на свободу слова і права на захист репутації, а також того, хто повинен бути відповідачем у різних категоріях спорів про спростування інформації. В цій частині пропонуємо огляд варіантів розв’язання ВСУ інших проблем судової практики по інформаційних спорах.

27 лютого ц. р. ВСУ прийняв нову постанову, яка систематизувала практику розгляду справ за позовами про захист честі, гідності та ділової репутації. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 року № 7 “Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій” визнана такою, що втратила чинність. Прийняття нової постанови Пленуму було нагальним з огляду на застарілість постанови ПВСУ від 1990 р., адже за майже два десятиліття суспільні відносини у інформаційній сфері розвивалися дуже динамічно. Втім, нові узагальнення судової практики та рекомендації Верховного Суду мають як позитивні моменти, так і недоліки.

Правозахисники звернули "активну" увагу на проблематику обмеження права на інформацію, в матеріалі наведено підбірку нормативно правових актів які було приховано від суспільства з порушенням конституційного права на інформацію.

1.     Доступ журналіста до відкритої інформації про державні органи та відповідальність за її поширення;

2.    Оперативно-розшукова діяльність правоохороніх органів та права журналіста й ЗМІ: виїмка інформації правоохоронними органами, обшук, допит.