Підписка на новини УАВПП

 
Реєстрація
Забули пароль?

Партнери УАВПП

Посольство США Представництво Програми розвитку ООН в Україні Coca-Cola


11 січня 2018

Як локальній медікомпанії знайти стратегію власного розвитку?

Facebook Twitter LiveJournal

Ще на початку року здавалось, що місцева преса оживає - у багатьох видань навіть зросла передплата. Але пройшов рік, «Укрпошта» підняла розцінки і вже стає зрозуміло що загальна тенденція до зниження тиражів наздоганяє. А із зниженням тиражів можуть зменшитись і доходи від реклами. Отже розмови про невідворотність смерті газетного бізнесу знову актуальні. Звичайно, це процес не одного року, і при якісній роботі можна ще довго нормально заробляти звичними методами. Але вже зараз зрозуміло, що на перспективу газетам потрібно шукати додаткові шляхи заробітку. 

Більшість експертів радять газетам йти в онлайн - щоб не втратити читачів. І це слушна думка. Причому не концентруватись тільки на власному новинному сайті чи сторінці у соцмережах, а розвивати так звану мультиплатформність. Тобто спілкуватись з читачами і на сторінках газети, і власного сайту, і в соцмережах. Такий підхід, дійсно, допоможе розширити аудиторію. Він найбільше підходить редакціям, тому що їм легше ніж будь-кому на місцевому рівні генерувати якісний контент.

Але більшість редакцій, що пішли цим шляхом, швидко побачили, що газетні навички заробляння грошей в онлайні працюють погано. Рекламодавці, які звикли до газетної реклами, не поспішають платити за рекламу на місцевих новинних сайтах. Найбільше, на що вони погоджуються - це подібні речі, до яких вони звикли - тобто банери чи рекламні статті. Але багато рекламних банерів на новинному сайті не розмістиш, та й гроші за банерну рекламу значно менші, ніж за рекламу в газеті…  Більш-менш співставні доходи від так званої «нативної» реклами, але клієнтів на цікаві «нативні» проекти на місцевому рівні небагато, та й самі ці проекти є достатньо затратними для редакції.  А нова генерація підприємців, які орієнтуються на онлайн, прагнуть не платити за рекламу на чужих сайтах – бо вважають, що можна створити власний і його просувати. Але це є й новою можливістю для локальних порталів – стати платформою для міні-сайтів місцевих підприємців. Добре зроблений функціонал робить таку співпрацю вигідною і для підприємців, і для міського порталу. З іншого боку, це потребує інвестицій у відповідну технічну платформу та у власних фахівців, які зможуть це все продавати і обслуговувати.

Ще один варіант розвитку локального мультиплатформного медіа - створення нових суміжних бізнесів, які потребують великих затрат на просування. Тобто використання власної комунікаційної платформи для просування власного ж бізнесу. Наприклад, організація бізнесу з доставки їжі (доставка піци і т.д.), продаж канцтоварів, виготовлення поліграфії, сувенірів, зовнішньої реклами. Живих прикладів дуже багато - як у великих видань так і невеликих районок:

 - «Нью Йорк Таймс»  розвиває бізнес з доставки їжі;

- «Ганцевицький час», що в маленькому білоруському містечку Ганцевичі, додатково заробляє на послугах фотографа, продажу фотографій з архіву, та друку фотографій;

- «Чигиринські вісті», яким дістався старенький друкарський верстат, заробляють на виготовленні бланків та іншої поліграфії;

- «Районка», що в Пологах Запоріжської області - на розробці поліграфічної продукції;

- «Голос Громади» із Сватово, що на Луганщині - на виготовленні сувенірів, зовнішньої реклами;

- місцева медіакомпанія«Тріалетті» в м. Горі в Грузії має кондитерську та пекарню, де виготовляють торти на замовлення, піци, хачапурі і т.д.

Як же вибрати саме те, що даватиме найкращі результати вашій редакції? Що краще спрацює на вашому ринку? Готових відповідей немає. Можна просто пробувати усі ідеї підряд. Це, мабуть, самий надійний варіант. Але дуже довгий і затратний.

Для полегшення вибору стратегії розвитку великі компанії проводять спеціальні стратегічні сесії. В них беруть участь ключові співробітники, керівники, активні засновники та, за потреби, залучені експерти. Для такої сесії готують аналізи ринків, збирають інформацію про роботу і плани конкурентів, та колег з інших регіонів, країн і т.д. Я зазвичай перед проведенням такої сесії виконую SWOT-аналіз та, за потреби, мозковий штурм для генерації чи компіляції нових ідей. Такий комплекс дозволяє побачити досить детальну картину можливостей та загроз, що дає ринок. І, в залежності від власних вподобань, сильних та слабких сторін, дозволяє обрати з усіх наявних ідей теоретично самі «підходящі». Після чого можна прописати чітку програму розвитку на 1-2-3 роки.

Менші компанії не можуть дозволити собі залучати дорогих експертів для проведення таких сесій. Тому я зараз, спираючись на свій досвід, спробую якомога простіше описати технологію проведення стратегічної сесії для невеликого локального медіа.

Підготовка 1-2 тижні.

1.       Вибрати та оголосити день, коли всі ключові співробітники та зацікавленні люди зможуть працювати разом, не відволікаючись на інші справи. Сама сесія повинна пройти в один робочий день, і дуже важливо, що хтось авторитетний (керівник, засновник і т.д.) буде добрим модератором. В ідеалі це має проходити у вихідний або напіввихідний день, і не в звичному приміщення редакції.

2.       Завчасно розподілити між співробітниками завдання щодо збору інформації про те, як працюють і планують працювати конкуренти, колеги з інших районів, які є тенденції на ринку, які показники були у вас за останній рік-два.

3.       Підготуватись технічно – фліпчарт з відповідним папером, або щось, що його замінить, кольорові маркери чи фломастери. Стільці та столи. Місця, куди можна буде повісити листки з виписаною інформацією, щоб їх могли бачити усі учасники.

Проведення

4.       Почати бажано з озвучення теми, мети, програми роботи і очікуваних результатів.

5.       Звіти, озвучення співробітниками зібраної інформації.

6.       Якщо видається, що ідей недостатньо – провести мозковий штурм* (класичну технологію опишу нижче в додатку).

7.       SWOT-аналіз** який має «прояснити» в головах учасників і показати, що саме найбільш підходить та потрібно проекту. Технологію опишу теж нижче в додатку.

8.       Якщо «прояснилось», але нічого з записаного не підходить, жодна з ідей не «лягає» - знову мозковий штурм з подальшим накладанням ідей на таблицю SWOT-аналізу.

9.       Розробка самих «перспективних» ідей та написання програми дій***. Приклад теж додаю нижче. Перспективними вважаються ті ідеї, які найбільш припали до душі та добре «лягають» на SWOT-аналіз. Причому важливіше, щоб ідея «запалила ентузіам», аніж ідеально «лягла»…

Таким чином, після стратегічної сесії редакція повинна отримати напрямок руху на певний час та чітку програму дій з описом що робимо? коли робимо?, хто робить? і хто відповідальний за кожен крок. 

Якщо в той самий день не вистачить сили на чітку програму - її можна дописати і трохи пізніше. Головне - щоб усі розуміли, як розвиватиметься підприємство, і що кожен має для цього робити.

 

Додатки

*Алгоритм проведення мозкового штурму

**Технологія проведення SWOT-аналізу

***Приклад фрагменту програми дій

 

Отже, навіть якщо ринок зменшується - це не означає, що повинні скорочуватися і ваші доходи. Ваш бізнес працює доти, поки ви не здаєтесь!

Тому оптимізму та натхнення вам в Новому році!

 


Борис Родієвський, медіаекперт.

Міні-резюме автора:

В медіабізнесі з 1994 року - від рекламного агента до керівника медіакорпорації. Зараз - засновник РА «Агентство газетної реклами», засновник та керівник ГО «Громадський медіацентр», видавець локального медіа «Обухів онлайн».

Багато працював і працюю в проектах підтримки регіональних ЗМІ, Інституту розвитку регіональної преси, Інтерньюзу, Ради Європи, ОБСЄ . Провів десятки тренінгів та консалтингових проектів для ЗМІ в Україні, Бєларусі, Казахстані, Грузії.

Автор книг «Те, що повинен знати та вміти менеджер відділу реклами ЗМІ», «Відділ продажу, практичні рекомендації керівнику»




Коментарі

Додати коментар